Розділ III ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

В усякому випадку справа має бути вирішена до початку мирних зібрань з таким розрахунком, щоб у разі задоволення адміністративного позову можна було вжити заходів для своєчасного виконання постанови суду.

Постанова суду, її виконання

13. Вимоги позивача можуть бути задоволені лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку у разі, якщо суд визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей (частина п'ята коментованої статті). Зокрема, адміністративний позов може бути задоволений у разі запізнілого направлення повідомлення про мирні зібрання, що перешкоджає органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування у такі стислі строки вжити заходів щодо забезпечення безпеки проведення таких заходів та громадського порядку.

14. У постанові суду про задоволення позову обов'язково має бути зазначено спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання. Такі обмеження можуть полягати у забороні проводити збори, мітинги, походи, демонстрації тощо, у забороні проводити ці заходи у певному місці чи у певний час, у визначенні маршруту тощо. Обираючи спосіб обмеження, суд повинен керуватися принципом пропорційності - обмеження має бути адекватним загрозам, тобто з усіх способів обмеження слід обрати той спосіб, який найменше обмежує право на мирне зібрання, але дає можливість запобігти загрозам. Наприклад, неправильно забороняти проведення мітингів двох конкуруючих політичних сил через можливість зіткнень, якщо проведення цих мітингів можна розвести у просторі або часі.

15. Оскільки відповідно до частини сьомої коментованої статті копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення, то правила частини третьої статті 160 і частини четвертої статті 167 КАСУ (щодо відкладення виготовлення постанови у повному обсязі) на розгляд таких справ не поширюється.

16. Постанову про обмеження права на мирні зібрання належить виконувати негайно, тобто не чекаючи набрання нею законної сили (частина шоста коментованої статті, пункт 6 частини першої статті 256 КАСУ).

Стаття 183. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання

1. Організатор (організатори) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань мають право звернутися до адміністративного суду за місцем проведення цих заходів із позовною заявою про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання з боку органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, повідомлених про проведення таких заходів.

2. Про відкриття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє позивача та відповідача (відповідний орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування).

3. Адміністративна справа про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання вирішується судом протягом трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів або у день їх проведення - невідкладно.

4. Постанова суду в адміністративній справі про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання виконується негайно.

5. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає особливості адміністративних справ про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання з боку органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

2. Статтю спрямовано на усунення протиправних, насамперед неконституційних, обмежень права на мирні зібрання, вжитих органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування. Стаття не перешкоджає оскаржити вжиті обмеження в адміністративному суді після проведення зібрань за загальними правилами адміністративного судочинства. Але у зв'язку з тим, що усунути ці обмеження вже неможливо, коментована стаття до таких адміністративних справ не застосовується.

3. Особливості адміністративних справ за позовом органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про обмеження щодо реалізації конституційного права громадян на мирні зібрання визначені статтею 182 КАСУ.

Правова основа статті

4. Відповідно до статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Тобто органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не можуть обмежувати конституційне право особи на мирні зібрання без відповідного рішення суду, якщо про мирні зібрання було завчасно сповіщено.

5. Рішенням Конституційного Суду України у справі щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання встановлено, що стаття 39 Конституції України вимагає від організаторів мирних зібрань сповістити органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. Зокрема у разі необхідності органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування можуть погоджувати з організаторами мирних зібрань дату, час, місце, маршрут, умови, тривалість їх проведення тощо.