Розділ «ОСОБЛИВА ЧАСТИНА»

У приміщеннях гуртожитків крім спальних кімнат з розрахунку на кожне відділення обладнуються кабінети начальників відділень (вихователів), кімна­ти виховної роботи, приміщення для зберігання особистих речей засуджених, сушильні для одягу та взуття, приміщення для приймання їжі та збереження продуктів харчування з холодильниками, туалетні кімнати. У виправних ко­лоніях, де відбувають покарання засуджені жінки, обладнуються кімнати осо­бистої гігієни.

Житлові приміщення повинні мати централізоване опалення, достатнє природне та електричне освітлення, бути радіофікованими, відповідати пра­вилам санітарії та гігієни. У холодну пору року температура в жилих примі­щеннях виправної колонії повинна підтримуватися на рівні не нижче 18 °С.

Частина 1 ст. 115 КВК України встановлює, що норма житлової площі на одного засудженого не може бути меншою від:

— 3 кв. метрів — у виправних колоніях;

— 4 кв. метрів — у виховних колоніях і виправних колоніях, призначених для тримання жінок;

— 5 кв. метрів — у лікувальних закладах при виправних колоніях, у випра­вних колоніях, призначених для тримання і лікування хворих на туберкульоз у стаціонарі.

Кожному засудженому в гуртожитку надається індивідуальне спальне мі­сце, яке визначає начальник відділення і на якому прикріплюється табличка із зазначенням прізвища, ініціалів засудженого, постільні речі, табурет та одна приліжкова тумбочка на двох засуджених. У приліжкових тумбочках засуджені мають право зберігати: засоби особистої гігієни, підручники і учбове прилад­дя, літературу та періодичні видання, письмовий папір, зошити, авторучки, кон­верти та інші предмети, не заборонені для зберігання.

3. Засуджені забезпечуються одягом, білизною і взуттям за сезоном з ура­хуванням статі та кліматичних умов згідно з нормами, встановленими нака­зом ДДУПВП від 10 серпня 2000 р. № 162 «Про введення в дію Інструкції про порядок забезпечення речовим майном та введення в дію тимчасових норм на­лежності речового майна для засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, та осіб, які утримуються у слідчих ізоляторах і лікувально- трудових профілакторіях Державного департаменту України з питань вико­нання покарань».

У виправних колоніях засуджені носять одяг єдиного зразка (ч. 4 ст. 102 КВК), а засуджені до довічного позбавлення волі — спеціального зразка (ч. 1 ст. 151 КВК). У лікувальних закладах засуджені теж забезпечуються спеціаль­ним одягом і взуттям.

Засудженим надається відповідне банно-пральне обслуговування. Згідно з Положенням про банно-пральне обслуговування осіб, які тримаються в устано­вах виконання покарань і слідчих ізоляторах, затвердженим наказом ДДУПВП від 11 жовтня 2006 р. № 193, миття у лазні засуджених здійснюється не менш як один раз на 7 днів з обов’язковою одночасною заміною білизни. У комплект білизни, яка підлягає обов’язковій заміні при кожному митті, входять два про­стирадла, наволока подушкова верхня та рушник. У разі потреби для підтри­мання особистої гігієни засуджені приймають душ у гуртожитках у спеціаль­но облаштованих для цього місцях не менш як два рази на тиждень. Засуджені забезпечуються милом і мийними засобами за нормами, встановленими нака­зом ДДУПВП від 10 листопада 2003 р. № 212 «Про норми витрат мила та мийних засобів для осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слід­чих ізоляторах і лікувально-трудових профілакторіях, курсантів і слухачів на­вчальних закладів, осіб рядового і молодшого начальницького складу та пра­цівників кримінально-виконавчої системи».

У виправних колоніях засудженим надаються й інші платні послуги, у то­му числі фотографування, прокат кіно- та відеофільмів, додаткове медичне об­слуговування, ремонт одягу, взуття, годинників, електробритв та інший дріб­ний ремонт предметів і речей, які дозволені до використання, послуги перукаря та інші послуги.

4. Засудженим надається триразове гаряче харчування, відповідно до По­ложення про організацію харчування осіб, які тримаються в установах кримі­нально-виконавчої системи, затвердженого наказом ДДУПВП від 30 червня 2006 р. № 126, та Норми належності майна продовольчої служби слідчих ізо­ляторів, установ виконання покарань і лікувально-трудових профілакторіїв, затвердженої наказом ДДУПВР від 8 липня 1999 р. № 80.

Залежно від соціального статусу, характеру зайнятості на роботі, місцезна­ходження засуджених постановою КМ України від 16 червня 1992 р. № 336 передбачено 11 різних добових норм харчування, які відрізняються певним асортиментом продуктів і сумарною енергетичною цінністю: № 1 — загальна; № 2 — для засуджених, зайнятих на важких роботах чи роботах із шкідливими умовами праці; № 3 — для осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах; № 4 — для засуджених, які тримаються в ПКТ виправних колоній максимального рів­ня безпеки; № 5 — для засуджених, які тримаються у виховних колоніях; № 6 — для осіб, які тримаються у лікувально-трудових профілакторіях; № 7 — для за­суджених, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; № 8 — для хворих, які перебувають на лікуванні у лікувальних закладах і медичних частинах установ виконання покарань; № 9 — для вагітних жінок і матерів-годувальниць, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоля­торах; № 10 — для дітей, які перебувають з матерями у слідчих ізоляторах і бу­динках дитини при виправних колоніях, в яких тримаються їх матері; № 11 — для засуджених, які переміщуються до місця відбування покарання, з одного місця відбування покарання до іншого, та осіб, які звільнені від відбування покарання і прямують до місця проживання. Кожна норма харчування поді­ляється на загальну норму й норму дієтичного харчування. Постановою КМ України від 27 грудня 2001 р. № 1752 затверджена ще й норма харчування для засуджених, хворих на туберкульоз та інфікованих мікобактеріями туберку­льозу.

Наприклад, за нормою № 1 загальною засуджені повинні отримувати на добу хліба із суміші борошна житнього обдирного і пшеничного I сорту 500 г, хліба пшеничного із борошна II сорту 150 г, крупи 120 г, м’яса 100 г, риби 100 г, картоплі 550 г, овочів 250 г, жирів, олії, цукру, солі та спецій близько 100 г загальною енергетичною цінністю 3026,2 ккал. Енергетична цінність норми № 1 дієтичного харчування за рахунок невеликої різниці у хлібі, кашах та маслі тваринному складає 3059,4 ккал.

За цією нормою забезпечуються харчуванням засуджені, які тримаються у виправних колоніях мінімального й середнього рівнів безпеки; засуджені, які тримаються у звичайних жилих приміщеннях виправних колоній максималь­ного рівня безпеки; засуджені, які тримаються у ПКТ виправних колоній мак­симального рівня безпеки і залучаються до роботи; засуджені, які залишені у слідчому ізоляторі чи направлені у виправну колонію максимального рівня безпеки для роботи з господарського обслуговування; засуджені, які трима­ються у транзитних камерах слідчих ізоляторів, під час переміщення з одного місця відбування покарання до іншого.

За енергетичною цінністю вказані норми харчування відповідають офі­ційним медичним рекомендаціям щодо харчування осіб залежно від інтен­сивності праці, але асортимент продуктів безумовно повинен бути більш ши­роким.

5. Приймання засудженими їжі відбувається у години, встановлені розпо­рядком дня, окремо за структурними дільницями виправної колонії, відділен­нями та бригадами з урахуванням їх надійної ізоляції в їдальні, а на контрагент­ських об’єктах — у спеціально відведених для цього місцях.

Якщо їдальня розташована на межі житлової і виробничої зон, приймання їжі робочою зміною може організовуватися в їдальні, але із забезпеченням ви­мог ізоляції засуджених, які перебувають в житловій зоні, від засуджених, які працюють на виробництві.

Засуджені, яких тримають у камерах, їжу приймають у жилих або робочих камерах.

6. Вартість речового майна, яким забезпечуються засуджені, утримується з їх заробітку. За бажанням засуджених вартість цього майна може повністю або частково оплачуватися коштами з їх особових рахунків. У разі відсутності таких для утримання вартості одягу і взуття у поточному місяці заборгованість за вказані предмети речового майна стягується в наступні місяці до повного її погашення. Після оплати вартості отриманого майна воно переходить у влас­ність засуджених.