Розділ III ПРАВА НА ЗЕМЛЮ

4. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

(Стаття 81 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27 квітня 2007 року)

Загальна характеристика. У коментованій статті визначені види земель, що можуть перебувати у власності фізичних осіб, та підстави, на яких такі землі можуть набуватися. Оскільки відносно громадян України обмеження по об'єктному складу земель не встановлені, це вказує на те, що вони відсутні взагалі. На противагу цьому, об'єктний склад земель, що можуть належати іноземним громадянам та особам без громадянства, даною статтею обмежений.

На наш погляд, при визначенні статусу фізичних осіб у відносинах власності на землю слід керуватися загальними положеннями цивільного законодавства про правоздатність та дієздатність фізичних осіб (глава 4 ЦК України), оскільки в земельному законодавстві спеціальні норми відсутні.

До частини першої.

До пункту "а". Щодо придбання земельних ділянок громадянами за цивільно-правовими угодами, див. главу 20 "Продаж земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів " ЗКУ та коментар до неї.

До пункту "б". Щодо безоплатної передачі громадянам земельних ділянок із земель державної та комунальної власності див. ч.ч. 6-11 ст. 118, ст. 121 ЗКУ та коментар до них.

До пункту "в". Щодо приватизації земельних ділянок, що були раніше надані у користування громадян, див. ч.ч. 1 та 2 ст. 118 ЗКУ та коментар до них.

До пункту "г". Щодо прийняття земельних ділянок у спадщину, див. ст. 131 ЗКУ та коментар до неї.

До пункту "ґ". Щодо виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) див. п. 16 розділу X "Перехідні положення" ЗКУ та коментар до нього.

В результаті перерозподілу земель в процесі земельної реформи у приватну власність громадян передано 50,7 % земель України[223].

До частини другої. За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 26 Конституції України, "іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України". Аналогічне правило встановлене і ст. 2 ЗУ "Про правовий статус іноземців". Коментована норма якраз і передбачає виняток, коли іноземці та особи без громадянства мають менший обсяг прав, ніж громадяни України.

За змістом коментованої норми, згаданий у ній перелік земельних ділянок, що можуть набувати ці суб'єкти {"земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також: на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності") є вичерпним, за одним винятком.

З ч. 4 ст. 81, ст. 145 ЗКУ випливає, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення ці особи також мають право набувати, проте лише у спадщину, і протягом року зобов'язані її відчужити. У разі невиконання цієї вимоги настають передбачені п. "д" ст. 143 ЗКУ наслідки, а саме, право власності на земельну ділянку може бути примусово при­пинене (щодо проблем у реалізації даної норми див. коментар до ст. 145 ЗКУ).

На відміну від наведеного вище практично загальноприйнятого тлумачення ч. 4 ст. 81 ЗКУ, на думку О. В. Єлісєєвої, положення ст. 145 та п. "е" ст. 140 ЗКУ не встанов­люють винятку із загальної і безумовної заборони іноземцям набувати у власність землі сільськогосподарського призначення[224]. Вважаємо її думку помилковою: переконані, що норми названих статей є спеціальними щодо загального положення ст. 81, а тому мають перевагу.

До частини третьої.

До пункту "а". Щодо придбання земельних ділянок іноземцями та особами без громадянства за цивільно-правовими угодами, див. главу 20 "Продаж: земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів" ЗКУ та коментар до неї.

До пункту "б". Щодо викупу іноземцями та особами без громадянства "земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності", див. ст. 128 ЗКУ та коментар до неї.

До пункту "в". Щодо прийняття земельних ділянок у спадщину, див. ст. 131 ЗКУ та коментар до неї, а також ч. 4 даної статті та коментар до неї.

До частини четвертої. З коментованої норми випливає, що іноземці та особи без громадянства можуть набувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення та вправі розпоряджатися ними (це є винятком із загальної заборони іноземцям та особам без громадянства мати такі ділянки на праві власності - див. ч. 1 даної статті, а також ч. 4 ст. 22 ЗКУ). Водночас, протягом року такі ділянки повинні бути відчужені, а у разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені п. "д" ст. 143 ЗКУ, а саме, право власності на земельну ділянку може бути примусово припинене (щодо порядку відчуження та проблем у реалізації даної норми див. ст. 145 ЗКУ та коментар до неї).