Розділ «Огляди досліджуваних рішень Європейського суду з прав людини»

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21738155

35) рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 27 листопада 2013 року, справа № 490/6374/13-к, суддя Шеремета Ю. С.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35776742

Теза із рішень: «…Європейський суд з прав людини… зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла тощо…»

36) рішення Франківського районного суду міста Львова від 21 січня 2015 року, справа № 465/4971/14-к, суддя Кузь В. Я.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42401778

Теза із рішення: «…У своїх рішеннях від 19 лютого 2009 року у справі за Заявою № 16404/03 та від 19 лютого 2010 року та у справі за заявою № 17551/02… Європейський суд з прав людини зазначив: «що з першого допиту заявника стало очевидним, що його показання були не просто показаннями свідка злочину, а фактично зізнанням у його вчиненні. З того моменту, коли заявник уперше зробив зізнання, вже не можна було стверджувати про відсутність у слідчого підозри, щодо причетності заявника. Існування такої підозри, підтверджувалося тим фактом, що слідчий ужив подальших заходів для перевірки достовірності самовикривальних показань заявника, провівши відтворення обстановки і обставин подій, тобто слідчі дії, які за звичай проводяться з підозрюваним. На думку Суду, становище заявника стало значно вразливішим одразу після вжиття серйозних слідчих заходів з перевірки підозри стосовно нього та підготовки версії обвинувачення. Суд доходить висновку про застосовність статті 6 Конвенції з моменту, коли заявник зізнався..»

37) рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2012 року, справа № 2208/6145/12, суддя Черепахін В. О.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26117667

38) рішення Менського районного суду Чернігівської області від 23 грудня 2014 року, справа № 738/2867/14-к, суддя Сова Т. Г.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42050493

Теза із рішення: «У рішеннях Європейського суду з прав людини… використання показань осіб, які вони давали як свідки без участі адвоката чи іншого фахівця у галузі права, для доведення вини у вчиненні злочину ними (свідками) або їх співучасниками є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод…»

39) рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 29 вересня 2011 року, справа № 11–643/11, судді: Шахова О. Г., Антипець В. М. та Оседач М. М.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/20099066

Теза із рішення: «…Отже, колегія суддів вважає, що під час досудового слідства було допущено порушення права ОСОБА_3 на захист. У рішенні в справі «Шабельник проти України» Європейський суд з прав людини зосередив увагу на тому, що «як правило, вже на початку поліцейських допитів обвинуваченому має надаватися можливість користуватися допомогою захисника. Права захисту буде в принципі непоправно порушено, якщо при засудженні його судом використовуватимуться викривальні показання, отримані під час допиту без присутності захисника».»

40) рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 11 квітня 2013 року, справа № 1/1408/59/12, судді: Маркова Т. О., Рудяк А. В. та Гребенюк В.І.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36736521

Теза із рішення: «..З цих же підстав є необґрунтованими посилання апелянта на рішення Європейського суду з прав людини «Шабельник проти України» від 19 лютого.2009 року щодо порушення права на захист при використанні судом показань, отриманих при допиті без захисника, оскільки судом першої інстанції у цій кримінальній справі такі показання ОСОБА_2 судом не використовувалися…»

41) рішенням Апеляційного суду Волинської області від 14 червня 2013 року, справа № 0311/7273/2012, судді: Філюк П. Т., Матвієнко Н. В. та Опейда В. О.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31978351