Розділ «Погляд на практику застосування рішень Європейського суду з прав людини»

Якщо проаналізувати практику Європейського Суду, на сьогоднішній день існує близько 14 000 звернень наших громадян до цієї організації. Це дуже велика кількість, тому використання рішень Європейського суду має дуже велике значення для кожного судді. Крім того, у Кодексі про адміністративне судочинство України у статті 8 чітко зазначено про те, що принцип верховенства права у нас застосовується з урахуванням практики Європейського суду. Фактично це перший процесуальний Кодекс в Україні, який зобов’язував керуватися у своїй практиці рішеннями ЄСПЛ.

Як суд вищої інстанції у системі адміністративних судів ми постійно доводимо до відома судів першої та другої інстанції актуальну інформацію щодо рішень ЄСПЛ. Ми усвідомлюємо, що захист людини має бути найголовнішою цінністю нашого судочинства.

Крім того, в 2013 році пленум Вищого адміністративного суду України прийняв постанову про судове рішення в адміністративних справах, де чітко було зазначено про те, що у мотивувальній частині суди повинні посилатися на рішення ЄСПЛ.

Звісно, існують і певні критерії під час застосування рішень ЄСПЛ. Це передусім стосується випадків невідповідності національного законодавства європейській конвенції, коли українське законодавство не регулює ті чи інші питання, або це регулювання є недосконалим через певні прогалини у нормативно-правових актах. Тоді ми знаходимо вихід, застосовуючи рішення Європейського суду.

Посилання на рішення ЄСПЛ як на взірцеві правові позиції у галузі захисту прав людини посилюють довіру до судової системи в Україні.

Ми керуємося Конвенцією, у якій дійсно головною цінністю є саме людина та її права і свободи. Таким чином люди бачать, що судова система дійсно захищає їхні права, не зважаючи на будь-які політичні аспекти або тиск, які судді мають на сьогоднішній день. Довіра до нас виявляється у тому, що ми є незалежні і діємо, підсилюючи свої рішення практикою Європейського суду.

Офіційний переклад рішень ЄСПЛ наразі здійснює Міністерство юстиції України. На жаль, перекладають лише ті рішення, які стосуються України. У той час нам би хотілося мати перекладеними рішення, які стосуються роботи всього Європейського суду. У першу чергу нас цікавлять рішення, які стосуються практики люстрації, яку вже багато країн пройшло і має з цього приводу певний досвід. Тому є ціла низка рішень ЄСПЛ, які стосуються саме цієї ситуації. Але, оскільки ці рішення не стосувалися України, то офіційного їхнього перекладу ми не маємо. Ми намагаємося залучати досвідчених перекладачів, щоби мати переклади цих рішень та визначити основні доктрини по тим чи іншим категоріям справ.

Постійно поновлювана збірка судових рішень ЄСПЛ в електронній формі дуже полегшила би нашу роботу. В майбутньому нам хотілося би вдосконалити знання англійської мови, щоб читати оригінали рішень. Я сподіваюся, що на майбутніх конкурсах на суддівську посаду буде висуватися умова знання англійської або французької мови, оскільки саме на цих мовах публікуються рішення ЄСПЛ. Якщо ти знаєш оригінал, то зможеш тоді працювати більш ефективно.

Якщо взяти статистику звернень українських громадян до ЄСПЛ, то із 14 000 близько 9 000 стосуються питань щодо невиконання рішень українських судів. Тут у першу чергу ми можемо говорити про питання довіри до суду. Поки громадянин не зрозуміє, що український суд є дійсно незалежним і його рішення, не зважаючи на те, що вони прийняті не на його користь, є законними, відповідають і Конституції і європейській практиці, він буде звертатися до ЄСПЛ.

Крім того, ми розуміємо, що якість нашого законодавства є дуже низькою. Ми бачимо багато прикладів критики законодавства про очищення влади та про справедливий суд. Відповідні висновки Венеціанської комісії ми маємо. І ви бачите, наскільки низький рівень законотворчого процесу. Але багато хто не розуміє того, що суддя є фактично виконавцем цих законів, і він не може вийти за їхні рамки. Якщо закон неякісний, то й рішення судді може бути також не зовсім правильним у розумінні відповідності Європейській Конвенції. Часто закони, якими ми користуємося у своїх судових рішеннях, є двозначними. Навіть останній законопроект, що стосується активів попередньої влади. Ми бачимо, як народні депутати, не замислюючись про наслідки, не аналізуючи практику європейських судів з цього приводу, розробили законопроект, який змусить українські суди діяти у подальшому відповідним чином. А ці рішення приймалися здебільшого на хвилі революційної доцільності. Суд не може керуватися революційною доцільністю, оскільки для нас всі громадяни України є рівними і не має значення — чи мають вони якусь політичну прихильність до тієї чи іншої партії. Незалежний суд не має зважати на це. На жаль, багато громадських діячів цього не розуміють. Тому вони намагаються тиском домогтися покарання громадян, пов'язаних зі старою владою. А якщо це люди із, як вони називають «демократичними переконаннями», то суди, на їхню думку, повинні «піти на зустріч». Це неприпустимо. Ми всіляко намагаємося довести, що такого не повинно бути, і приймаємо рішення, незважаючи на зовнішній тиск.

Для нас є дуже актуальними тренінги, які стосуються практики рішень ЄСПЛ, тому що ті доктрини, які виробляються Європейським судом є важливими. Ми хотіли би, аби мислення кожного судді було спрямовано саме в рамках цих доктрин. Ми знаємо, що багато суддів зараз працюють, керуючись настановами ще школи Радянського Союзу. Тому ці тренінги треба проводити, щоб це мислення змінилося, і вони могли зрозуміти, що саме мають на увазі доктрини ЄСПЛ.

Складність у застосуванні рішень ЄСПЛ полягає у тому, аби зрозуміти, що саме таке рішення стосується цих відносин. Щоб не було випадків, коли суддя цитує певну доктрину без її цілковитого розуміння. Іноді судді важко зрозуміти мотивацію щодо конкретної справи. Ми неодноразово стикалися із тим, що є цитати із законодавства та певного рішення ЄСПЛ, а чому саме прийняте таке рішення — незрозуміло.

Ми застосовуємо у своїй практиці рішення ЄСПЛ також тоді, коли вони згадуються сторонами судового процесу. Такі застосування часто бувають дуже успішними, бо вони допомагають судді сформувати свою власну думку. Коли є певна практика, і вона дійсно стосується цієї ситуації, то згадка про неї у процесі розгляду справи завжди є певною допомогою.

Суддя Вищого адміністративного суду України Ігор Олендер: «Відсутність доступу до всіх рішень ЄСПЛ — одна з наших проблем»

У своїх судових рішеннях я досить часто посилаюся на прецеденти ЄСПЛ, бо така можливість прямо передбачена у нашому законодавстві і є серед міжнародних зобов'язань України.

Кодекс адміністративного судочинства говорить про те, що суди зобов'язані враховувати під час вирішення адміністративних справ практику ЄСПЛ. 9-та стаття Конституції України також говорить нам про те, що міжнародні договори є обов'язковими для виконання у нашій державі. Ми знаємо також, що Конвенція про захист прав і основних свобод людини є частиною українського законодавства.

Ми спостерігаємо, як змінюються суспільні відносини, триває процес еволюції цих відносин, тому у мене є потреба застосовувати практику ЄСПЛ як таку, що розтлумачує нам як правникам, з чого саме виходить європейське законодавство і якими є стандарти у царині захисту прав і свобод людини. І така потреба існує, бо й наші суспільні відносини не стоять на місці. Ми застосовуємо прецеденти ЄСПЛ, бо у нас є і потреба в цьому і бажання.

Застосування рішень ЄСПЛ у нашій практиці посилює правову систему в Україні, бо таким чином ми вносимо у неї високі європейські стандарти. Держава має більш лояльно ставитися до забезпечення прав людини.

Практика ЄСПЛ побудована так, що навіть ті держави, щодо яких не винесено негативних рішень, мають зважати на них, шляхом випередження, змінюючи національне законодавство, приводячи його у відповідність до стандартів Європейського суду.

Коли ми застосовуємо таку практику, то ми стимулюємо наші органи влади (оскільки адміністративні суди розглядають справи, де суб'єкт владних повноважень є стороною) враховувати це і не повторювати тих помилок, які будуть підставою для винесення рішень не на користь державних органів. Таким чином ми будемо стимулювати до того, щоб приводити практику адміністративних державних процедур до існуючих європейських стандартів.