Розділ четвертий  МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

12) форма провини, мотиви і мета злочину;

13) факти і частота вчинення службових порушень (епізодичність, систематичність);

14) зв’язок з іншими злочинами (проти власності, у сфері господарської діяльності, правосуддя тощо), або корупційними діяннями, або іншими правопорушеннями, пов’язаними з корупцією;

15) обставини, що обтяжують або пом’якшують провину службової особи, або звільняють її від кримінальної відповідальності, або підстави для притягнення до адмінiстративної відповідальності;

16) відомості про особу обвинуваченого;

17) обставини, що сприяли вчиненню службового злочину.

З’ясування перерахованих обставин уточнюється при розслідуванні конкретних службових злочинів.

§2. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва

Криміналістична характеристика хабарництва. Хабарництво розглядається як родове поняття, що охоплює два взаємозалежних склади злочину:

1) одержання хабара та 2) давання хабара.

Оскільки ці діяння є обов’язковими елементами хабарництва, то вони й визначають особливості його кримінального механізму. Для складу злочину не має значення, чи був отриманий хабар до або після виконання (або невиконання) службовою особою певних дій по службі. Діяння вважається закінченим після одержання нею предмета хабара. Однак для доведення провини необхідне розслідування обставин, пов’язаних із діями (або бездіяльністю) службової особи.

На відміну від багатьох інших видів злочинів, кримiнальний механізм хабарництва має свої особливості, основна з яких полягає в тому, що суб’єктна система хабарництва складається з двох обов’язкових елементів — хабародавця і хабарника (службової особи), відносини між якими мають обопільно прихований, погоджувальний характер. Дана обставина значно звужує можливості виявлення хабарництва та його розслідування.

Злочинний механізм хабарництва та взаємодія елементів його криміналістичної характеристики — це дві загальні кримінальні ситуації. Перша з них охоплює механізм злочинної змови співучасників і передачу предмета хабара-підкупу. Друга ситуація — це механізм службових дій (бездіяльності) службової особи, яка вступила у змову з хабародавцем (безпосередньо або через посередника) у розрахунку на одержання хабара-винагороди. Отже, механізм злочину може розвиватися у двох основних напрямах:

1) заінтересована особа (хабародавець або посередник) передає хабарнику предмет хабара-підкупу. Незалежно від того, виконуються чи не виконуються відповідні службові дії на користь хабародавця, злочин вважається закінченим. При цьому залишається ряд характерних матеріальних слідів (безпосередньо предмет хабара, матеріал упаковки, сліди рук тощо), а також інші ознаки у вигляді виявлення інтересу хабародавця до вирішення певних питань (одержання матеріальних вигод, пільг, вирішення підприємницьких, житлових, трудових, побутових питань), а також ознаки, що вказують на наявність можливостей задовольнити зазначені інтереси певною службовою особою;

2) хабародавець передає службовій особі предмет хабара-винагороди за виконання останньою дій на користь заінтересованої особи (одержання очікуваного результату). У таких випадках, поряд із слідами передачі предмета хабара утворюються ознаки, що відображають службові дії (або стримування від них) певної службової особи, та матеріальні сліди у вигляді документів, внесених до них змін, видача кредитів, пільг, надання замовлень, а також сліди у поведінці, що зафіксувалися в пам’яті осіб, які стикалися з діями службової особи.

Посередник у системі хабарництва може:

1) представляти злочинні інтереси певної службової особи (нерідко — це колега по службі, близький знайомий);

2) бути особою, пов’язаною із хабародавцем, який погодився налагодити стосунки з певною службовою особою — потенційним суб’єктом одержання хабара;

3) діяти із шахрайською мотивацією, свідомо не збираючись здійснювати посередництво, так чи інакше привласнити предмет хабара або його частку. Серед таких осіб нерідко зустрічаються шахраї, які займаються «улагодженням справ» у вигляді кримінального промислу.

Обставини, що підлягають з’ясуванню. Під час перевірочних дій і на початку розслідування хабарництва необхідно встановити такі обставини: