Розділ четвертий  МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

Для вирішення конфліктної ситуації важливого значення набуває очна ставка. При розслідуванні контрабанди очні ставки, як правило, провадяться між контрабандистами та особами, які їх затримали (митники, прикордонники), а також із співучасниками та свідками вчинення контрабанди при наявності в їх свідченнях суперечностей. З точки зору тактики рекомендується очну ставку провадити таким чином, щоб на особу, яка дала правдиві свідчення, не чинився тиск.

Допит свідків. При розслідуванні контрабанди свідків можна поділити на три групи: а) особи, які безпосередньо виявили контрабанду і затримали підозрюваного — інспектори митниці, працівники Прикордонних військ, оперативні працівники міліції, СБУ та ін.; б) свідки, які були присутні при вчиненні контрабанди (очевидці злочину), — обслуговуючий персонал (провідники вагонів, стюардеси, працівники залізниці, автовокзалів, аеропортів, річкових і морських портів); водії та пасажири транспортного засобу, що використовувався контрабандистом для вчинення злочину; начальник поїзної бригади, капітан судна, керівник туристичної групи та ін.; в) свідки, які хоча і не брали участі у виявленні і затриманні контрабандиста, але можуть дати інформацію про події, що передували вчиненню злочину, чи після нього, — родичі підозрюваного, його друзі, знайомі, колеги по роботі.

Допит свідків першої групи (митники, прикордонники, міліція та ін.) в основному провадиться на початковому етапі розслідування контрабанди. За родом своєї діяльності зазначена група свідків зацікавлена у встановленні істини у справі, тому вони, як правило, дають правдиві свідчення, спрямовані на викриття затриманої особи. Це дозволяє отримати необхідну інформацію, яка буде використана при допиті підозрюваного, інших свідків, а також з метою доказу фактів контрабанди. У деяких випадках при допиті цієї групи свідків доцільно використовувати схеми, плани, географічні та топографічні карти. Особливо це важливо при затриманні контрабандистів поза митним контролем (на об’їзних, грейдерних дорогах та ін.).

При допиті свідків, які належать до другої групи (провідники вагонів, стюардеси, водії, пасажири-попутники, начальник поїзда — очевидці злочину) слід з’ясувати всі відомі їм обставини вчинення контрабанди, які вони спостерігали. Ці свідки могли стати «мимовільними очевидцями» підозрілої поведінки певної особи, знати зміст бесід пасажирів, відчувати специфічний запах предметів контрабанди (наприклад, наркотики, вибухові речовини та ін.), спостерігати за процесом приховування предметів посягання від митного контролю та ін.

При допиті свідків третьої групи (родичі підозрюваного та їх найближче оточення) варто враховувати деякі чинники, що негативно впливають на об’єктивність свідчень: родинні стосунки з контрабандистом (дружина, брат, сестра, батьки та ін.); небажання псувати дружні стосунки (сусід, колега по роботі, близький знайомий); в) страх помсти з боку родичів, друзів підозрюваного за давання правдивих свідчень проти осіб, які вчинили контрабанду; підкуп свідка; їх безпосереднє сприяння підозрюваному при підготовці та приховуванні контрабандної діяльності .

Свідчення родичів, близьких, друзів підозрюваного вимагають критичної оцінки і всебічної перевірки. У зв’язку з цим дізнавачу (слідчому) важливо правильно визначити черговість виклику свідків. У першу чергу слід допитати тих свідків, сумлінність яких не викликає сумнівів. Осіб, не зацікавлених у встановленні істини у справі, доцільно допитувати після того, як буде зібрано достатньо доказів, отриманих з достовірних свідчень інших свідків.

§4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні контрабанди

Однією з умов успішної боротьби з контрабандою є проведення комплексу ефективних профілактичних заходів, основою яких є найбільш повне і всебічне виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню даного виду злочину. У зв’язку з цим ст. 23 КПК вказує, що при провадженні дізнання, досудового слідства і судового розгляду кримiнальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов’язані виявляти причини й умови, що сприяли вчиненню злочину і вживати заходів до їх усунення. Крім того, у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.99 № 2 «Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил» зазначається, що відповідно до вимог статей 23, 232 і 340 КПК та ст. 146 МК України судам необхідно з’ясовувати причини й умови, що сприяли вчиненню контрабанди чи порушенню митних правил, і реагувати на них окремими ухвалами (постановами).

Виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню контрабанди — складова частина загального процесу розслідування даного злочину. Обставини, що сприяли вчиненню контрабанди, встановлюються у ході проведення окремих слідчих дій і оперативно-розшукових заходів. При цьому особливого значення набуває огляд місця події, допити осіб, які здійснюють митний і прикордонний контроль, підозрюваних, свідків, провадження судових експертиз.

Причинами й умовами, що сприяють вчиненню контрабанди, як правило, найбільш часто виступають: недосконалість і прогалини у чинному митному, кримінальному і кримінально-процесуальному законодавстві; недоліки в організації і проведенні митного контролю; корупція і зловживання службовим становищем у митних та правоохоронних органах; помилки в митній та податковій політиці; недостатній рівень спеціальної підготовки осіб, які ведуть боротьбу з контрабандою; низький рівень технічного та інформаційного забезпечення митних органів; неналежне міждержавне співробітництво у боротьбі з контрабандою та ін.

Профілактичні заходи, що необхідно здійснити щодо усунення виявлених причин і умов, які сприяли вчиненню контрабанди, можуть бути такими: внесення подання у відповідні підприємства, організації й установи; виступи слідчого перед працівниками підприємства, установи; публікації матеріалів виховного і профілактичного характеру в засобах масової інформації, виступи по радіо, телебаченню; внесення пропозицій щодо удосконалення митного контролю; особисті бесіди слідчого з посадовими особами тощо.

Найбільш діючою формою профілактичних дій при розслідуванні контрабанди виступає мотивоване подання дізнавача (слідчого) за матеріалами конкретної кримінальної справи (ст. 231 КПК). У такому поданні викладаються суть кримінальної справи, зазначається, кого і за що притягнуто до кримінальної відповідальності, дається характеристика обставин, що сприяють вчиненню контрабанди, а також конкретні попереджувальні заходи, які необхідно вжити для їх усунення. Серед таких заходів можуть бути і пропозиції щодо розгляду питаннь про відповідальність конкретних посадових осіб, винних у виникненні сприятливих контрабанді обставин.

Глава 29. Розслідування злочинів у сфері службової діяльності (службові злочини)

§1. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності

До групи злочинів у сфері службової діяльності віднесені такі види суспільно небезпечних діянь, що порушують функції державних органів або органів самоврядування, підприємств, установ або організацій, незалежно від форми власності та галузей діяльності службових осіб (статті 364–370 КК).

Для встановлення кримінального механізму службового діяння необхідно з’ясувати:

1) чи мало місце порушення службовою особою зумовлених його службовим становищем обов’язків;

2) внаслідок яких дій службової особи була заподіяна істотна шкода державним або суспільним інтересам, що охороняються законом, правам і інтересам громадян, інтересам суб’єктів економічної діяльності;

3) чи мав місце причинний зв’язок між злочинним діянням службової особи і наслідками, що наступили.

Суб’єктом розглянутих злочинів (крім передбачених ст. 369 КК), можуть бути службові особи, які відповідно до примітки 1 ст. 364 КК постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним повноваженням. Службовими особами визнаються також іноземці та особи без громадянства, які виконують обов’язки згідно з п. 1 цієї примітки.