TextBook Зміст
читати
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитатизавантажити книгу «Лялечка. Етюд» автора Коцюбинський Михайло у форматі fb2 на ваш телефон, Android, iPhone, iPad або читання в Інтернеті безпосередньо на сайті. Багато сайтів використовують урізані версії книг і в якості зберігання книги Per-to-Per мережі (тобто віддають користувачу torrent файли). У нас завжди повна версія книги. Ми також не використовуємо такий варіант завантаження книг як .torrent, вам не потрібно використовувати сторонні програми (наприклад, uTorrent). Книги зберігаються в архіві і доступні по прямому посиланню.
Драбинястий віз, запряжений одною конякою, раз у раз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію. У земської вчительки Раїси Левицької, що їхала на возі, почало од труської дороги боліти під грудьми - і се було добре, бо одривало її од прикрих думок. Вона ще не прохолола після історії з попом, мов відламок розірваної вибухом бомби. Перед її очима, як на злість, вставало худе, єзуїтське, скривлене від злості обличчя попа, коли вона прилюдно вигнала його з школи. Що ж, інакше вона не могла вчинити: його вічні доноси на неї, похід проти земської школи, підбурювання селян та втручання в її шкільну працю стали нестерпучими, нерви її не витримали - і вона зробила попові бешкет при школярах та селянах. Піп побіг жалітися інспекторові та свому начальству, а матушка тим часом ускочила з наймичкою в школу, побила горшки і, світячи зеленими, як у роздратованої кицьки, очима, захлипуючись потоком лайки, кинулась із кулаками на зухвалу вчительку - і, напевне, побила б, коли б та не втекла з хати. Ну, приїздив інспектор, член земської управи[3], було слідство, допити - і все скінчилося тим, що її перенесено до другої школи, куди вона саме й їде. Як тільки скінчилися іспити, вона забрала своє убоге манаття і, не бажаючи й днини лишатися в одному селі з навісним попом, подалась у дорогу. І хоч вона далеко була вже од місця пригоди, а все ж ся гидка історія гнітила її, як сонна мара, - і мутила, й підіймала в серці злість. Се вже вдруге на протязі своєї тринадцятилітньої служби вона мусить через непорозуміння з попом міняти школу - і хто знає, що чекає її на новому місці, де, певно, - ох, боже! - є піп і попадя...
