Розділ «Неначе»

Неначе і світ такий гарний здається,

І сонечко з неба блищить,

І пісня дівочая голосно ллється,

І весело лист шепотить,

І дивиться всюди усе так звабливо,

Що тільки б, здається, радів.

Та на світі весело так та щасливо

Без думки та гадки б ти жив…

Та здумаєш ти, що ті співи дівочі

Не співи – ридання сумні,

Що гаснуть од сліз оті карії очі,

І змалку веселі й ясні;

Згадаєш про тих, що у лютій недолі,

Не знаючи щастя, живуть,

Що діти їх бігають босі і голі

І хліба, голоднії, ждуть, —

І серце заниє, і сам я не знаю,

Як співи-ридання летять…

Коли ж то ми будемо в нашому краю