Розділ «2. ДОСЛІДЖЕННЯ ВАД ДЕРЕВИНИ СОСНИ, ЇХ ВПЛИВУ НА ФІЗИКО-МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КРУГЛИХ ЛІСОМАТЕРІАЛІВ»

2.1. Методика досліджень розташування сучків у стовбурі сосни

Сучки є найпоширенішою вадою деревини, яка притаманна для всіх порід деревини. Кількість їх у стовбурі, розташування, розміри та стан залежать від породи, умов зростання, віку, повноти насадження та інших факторів. Сучки є основою гілок, вони розташовуються через певні проміжки порушують цілісність будови деревини стовбура за висотою та у поперечному напрямку. Тільки невеликі ділянки стовбура є вільними від сучків.

Будову стовбура різних порід та розташування сучків у різні часи вивчали Б. В. Абутков [38], Л. Н. Киреев та В. І. Горшков [91] , В. В. Кислий [92,93], О. И. Полубояринов [39], Е. А. Павлов [94], В. П. Левченко [50], Л. С. Арлаускас, А. П. Тябера [47] тощо.

Для дослідження закономірностей розташування сучків сосни (Pinus sylvestris L.) в стовбурах використані дерева віком 45-110 років, що виросли в суборах Київської, Рівненської та Житомирської областях. Вік рубки стиглої деревини сосни для високоякісної продукції становить 80 років. Обраний діапазон дерев за віком пов'язаний з охопленням всього сортового ряду.

Всього було досліджено: у Рівненській області - 71 стовбур, у Житомирській - 62 стовбура, у Київській - 54 стовбура. Постійними факторами під час проведення дослідження прийняті: порода деревини та вік. Змінними факторами прийняті: діаметр стовбура, діаметр сучків, зони стовбура, відстань між мутовками, кількість сучків на 1 пог. м. Методична сітка експериментальних досліджень наведена у табл. 2.1.

Прилади та матеріали:

штангенциркуль (ГОСТ 166-89) [95];

рулетка (ГОСТ 7502-98) [96];

мірна вилка;

персональний комп'ютер для оброблення та оформлення результатів досліджень.

У сосни сучки розташовуються через деякі проміжки у одному перерізі стовбура та утворюють мутовки, що включають від 2 до 7 сучків, розмір яких у різних частинах стовбура має значні коливання. Знизу стовбура знаходяться сучки невеликого діаметру з незначним коливанням розмірів, а вище - ця особливість порушується. В зоні живої крони зустрічаються мутовки, в яких сучки за розмірами відрізняються у декілька разів. Залежно від положення мутовки у стовбурі вона складається зі зрослих та частково зрослих з деревиною сучків або тих чи інших.

Таблиця 2.1. Методична сітка експериментальних досліджень розташування сучків в стовбурах сосни

У зв'язку з особливістю розташування сучків стовбури були поділені на три зони: нижня із зарослими сучками, яка складає 30 % від довжини

стовбура; середня зона - ділянка мертвої крони (від 30 до 70 % стовбура) та ділянка живої крони - верхня зона [50], тому в табл. 2.1 прийнято відповідний поділ зон стовбура.

Дослідження зарослих у деревину сучків проводилося за методикою [52], яка полягала у відборі колод та дослідному розпилюванні їх на нижніх складах лісгоспів (рис. 2.1). Для кращого вивчення та виміру сучків стовбури були розпиляні на десять рівних частин [50] без вершин з діаметром 810 см.

На пиломатеріалах після розпилювання розміри сучків вимірювалися по дотичних до контуру сучка. На інших частинах стовбура, де сучки виходять на бокову поверхню, вимірювали також по дотичних, які паралельні вісі стовбура (рис. 2.1, б). Вимірювання розмірів сучків проводилися за допомогою штангенциркуля.

Рис. 2.1. Зразки деревини для дослідження сучковатості на нижньому складі Рівненської області: а) для дослідження зарослих сучків; б) для дослідження сучків, що вийшли на бічну поверхню

Важливою умовою для отримання точних даних є спосіб підрахунку сучків. Згідно методики [97] існує два способи підрахунку сучків: врахування найбільшого сучка у мутовці dm або суми відносних розмірів всіх сучків у мутовці — . Вимірювання діаметрів стовбура проведено на висоті 1,3 м за допомогою мірної вилки з ціною поділки 2 см [98]. Для вимірювання відстані між мутовками застосовано рулетку.

2.2. Методика дослідження фізико-механічних властивостей сучків