Розділ «Стаття 24. Взаємодія національної системи захисту критичної інфраструктури з іншими системами захисту у сфері національної безпеки»

1. Для забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури до загроз усіх видів, реалізації національних інтересів, функціонування суспільства та забезпечення соціально-економічного розвитку національна система захисту критичної інфраструктури взаємодіє з іншими системами захисту у сфері національної безпеки:

1) з єдиною державною системою запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків, з територіальною та функціональною підсистемами, структурними підрозділами суб’єктів боротьби з тероризмом;

2) з національною системою захисту інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах;

3) з національною системою кібербезпеки;

4) з правоохоронними органами у сфері протидії злочинності, а також з контррозвідувальними та розвідувальними органами у сфері забезпечення державної безпеки;

5) з об’єднаною цивільно-військовою системою організації повітряного руху України;

6) з єдиною державною системою цивільного захисту;

7) з державною системою фізичного захисту з питань охорони і оборони важливих державних об’єктів, захищеності та охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, запобігання диверсіям, крадіжкам або будь-якому іншому неправомірному вилученню радіоактивних матеріалів, протидії незаконному використанню безпілотних літальних апаратів;

8) із системою захисту персональних даних.

2. Взаємодія між державними системами захисту здійснюється у разі загрози виникнення або виникнення:

1) протиправних дій (у тому числі із застосуванням безпілотних літальних апаратів), захоплення об’єктів критичної інфраструктури або важливих державних об’єктів, що загрожують безпеці громадян і порушують функціонування систем життєзабезпечення;

2) диверсій, терористичних актів, викрадення, навмисного знищення, пошкодження майна та інших дій на об’єктах критичної інфраструктури, важливих державних об’єктах, внаслідок яких загинули люди або заподіяно значну матеріальну шкоду;

3) масштабних кібератак, актів кібертероризму проти систем управління, операційних та інших систем об’єктів критичної інфраструктури;

4) надзвичайних ситуацій або інших небезпечних подій на об’єктах критичної інфраструктури та важливих державних об’єктах;

5) аварій та технічних збоїв, кризових ситуацій на об’єктах критичної інфраструктури, що створюють загрозу життю та здоров’ю персоналу таких об’єктів та місцевого населення.

3. Організація взаємодії між суб’єктами національної системи захисту критичної інфраструктури здійснюється шляхом:

1) оперативного обміну інформацією щодо виконання завдань із захисту критичної інфраструктури;

2) проведення спільних оперативних нарад керівного складу уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України, центральних та територіальних органів Національної поліції України, Служби безпеки України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій та інших заінтересованих державних органів;

3) здійснення спільних заходів із захисту критичної інфраструктури за планами, що розробляються на загальнодержавному, галузевому, регіональному місцевому та об’єктовому рівнях;