1.1.Технічні бар'єри в торгівлі, стандартизація, метрологія, акредитація та оцінка відповідності
На сьогоднішній день Україна виконала значний обсяг заходів у сфері технічного регулювання, передбачених УА. Реалізація цих заходів дозволить підвищити конкурентоспроможність української продукції, поступово зменшити технічні бар'єри у торгівлі між сторонами, а також сприятиме збільшенню експорту української промислової продукції.
На початку 2015 року був прийнятий вкрай важливий закон - "Про технічні регламенти і оцінку відповідності", що є одним із ключових євроінтеграційних проектів.
Даний закон фактично доповнює ряд законодавчих актів, а саме - закони України "Про стандартизацію", "Про метрологію та метрологічну діяльність", прийняття яких усуне технічні бар'єри та юридичні перешкоди в торгівлі промисловими товарами та сприятиме відкриттю для українських промислових товарів ринку ЄС та інших розвинутих країн світу.
Основними цілями прийняття технічних регламентів є захист життя та здоров'я людей, тварин і рослин, охорона довкілля та природних ресурсів, забезпечення енергоефективності, захист майна, забезпечення національної безпеки та запобігання продажу неякісної продукції. На практиці технічні регламенти є найсуворішою формою нетарифного регулювання. Вся продукція, що виготовляється та постачається на ринок України (за невеликим виключенням), має відповідати вимогам відповідних технічних регламентів. При цьому на території ЄС та в інших розвинутих країнах ці стандарти розробляються, приймаються та застосовуються на основі принципів, установлених Угодою Світової організації торгівлі (СОТ) про технічні бар'єри у торгівлі (додаток до Маракешської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 року, що є обов'язковою для всіх членів СОТ, у тому числі і для України). Також чинне українське законодавство у сфері технічних стандартів не відповідає вимогам директив Нового та Глобального підходу Європейського Союзу, що визначають вимоги до розроблення аналогічних актів Євросоюзу. Якщо ж діючі в країні технічні стандарти не відповідають вищезазначеним вимогам, то продукція цієї країни не може потрапити на відповідні ринки, де прийняті ці стандарти, зокрема ринок ЄС.
Закон "Про технічні регламенти і оцінку відповідності" створює правове поле та механізми для прийняття Директив ЄС, що дозволить розпочати процес переходу на європейські стандарти та виконання всіх зобов'язань України в промисловій сфері. Приведення у відповідність обов'язкових технічних регламентів стимулюватиме безперешкодний обіг продукції між Україною та ЄС.
Прийняття даного закону позитивно вплине як на українських виробників, так і на споживачів. В першу чергу, це допоможе відкрити ринки ЄС та розвинутих країн світу для українських промислових компаній і цим самим дозволить пом'якшити наслідки торгової війни з Росією та втрати російського ринку.
Впровадження нової системи технічного регулювання на основі європейських стандартів зумовлюватиме не лише підвищення безпеки товарів та послуг, але й сприятиме кращому інституційному захисту прав споживачів у випадку неякісної продукції. Водночас вищий рівень безпеки промислових товарів означатиме, що товари, які не відповідають вимогам безпеки, але є, ймовірно, дешевшими, будуть витіснені з ринку. Це стосуватиметься як товарів національного виробника, який не зможе адаптуватись до нових вимог, так і менш безпечних імпортних товарів, і може негативно вплинути на споживачів із нижчим рівнем доходу, але у довгостроковій перспективі користування безпечнішими товарами сприятиме покращенню здоров'я населення, зменшенню випадків травмування, що може компенсувати витрати на купівлю безпечніших товарів.
1.2. Засоби захисту торгівлі
Регулювання спеціальних заходів для захисту національного товаровиробника в результаті ЗВТ з ЄС є основним завданням даного розділу. Реалізація передбачена за рахунок подальшого виконання ст. XIX ГАТТ 1994 Угоди СОТ про захисні заходи, ст. 5 Угоди СОТ про сільське господарство, за винятком торгівлі сільськогосподарськими товарами, що охоплюватимуться преференційним режимом відповідно до положень УА. Інше важливе завдання - застосування захисних заходів не повинно перешкоджати двосторонній торгівлі. Значне полегшення у торговельній діяльності отримають українські експортери, оскільки цінова політика є визначальною для українських товаровиробників через переважно сировинний характер експортованої продукції.
В контексті вищенаведеного 2015 рік може бути використаний для реалізації інституційних вимог, зокрема створення на рівні експертів діалогу з питань торговельних заходів у якості форуму щодо співробітництва у сфері торговельних заходів. Нагальне створення постійно діючого громадського органу дасть можливість здійснювати моніторинг законодавчих змін та бути активним учасником процедури торговельного захисту вітчизняного товаровиробника. Даний орган повинен бути створений з профільних експертів з хорошою репутацією та відсутністю "корупційного шлейфу" для забезпечення довіри та транспарентності прийняття рішень. Мета його діяльності визначена в УА - підвищення рівня знань і розуміння сторонами законів, методів і підходів, що використовуються сторонами стосовно торговельних заходів, покращення співробітництва між відповідними органами, обговорення міжнародних тенденцій у сфері торгівельного захисту та інші.
Основною законодавчою базою стосовно захисту торгівлі в Україні є закони "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну". Більшість законодавчих актів та змін приймалися під час приєднання України до СОТ, інструменти якого відповідають acquis ЄС.
Однією із найбільш очікуваних змін, які принесе УА, є зниження мит на європейські автомобілі, проте чекати цього доведеться до 2025 року, коли буде застосовуватися нульова ставка мита. А основним завдання у 2015 році є розробка плану щодо застосування спеціальних заходів стосовно імпорту в Україну легкових автомобілів із держав-членів ЄС.
1.3. Санітарні та фітосанітарні заходи
Наближення вітчизняного законодавства до європейського з регулювання санітарних та фітосанітарних заходів потребує суттєвого
доопрацювання. Органи державної влади повинні запроваджувати інституційні та законодавчі зміни для дотримання європейських стандартів, що допоможе українським експортерам витримувати конкуренцію на європейських ринках. Імплементація УА кардинально впливатиме на стан українського сільського господарства та його інфраструктури, результатом чого може стати підвищення якості продукції та державного управління в сільському господарстві.
Базові засади функціонування системи санітарних та фітосанітарних заходів (СФЗ) ЄС із забезпечення якості та безпеки продуктів харчування окреслені у Регламентах Ради ЄС № 178/2002 від 28 січня 2002 року та № 852/2004 від 29 квітня 2004 року. Більш детальна інформація та вимоги щодо того чи іншого продукту міститься у відповідних регламентах та директивах ЄС. При цьому підходи та дозвільні процедури в ЄС різняться в залежності від виду імпортованого товару, які можуть бути умовно поділені на три основні групи: харчова продукція тваринного походження (у т. ч. живі тварини, призначені для забою); харчова продукція рослинного походження; змішані продукти (які складаються із компонентів як рослинного, так й тваринного походження).
В поточному році важливо закласти фундамент для подальшого проведення реформ у сільському господарстві: інституційні та законодавчі зміни повинні забезпечити створення системи стандартів та ефективного механізму контролю за продукцією для уникнення торговельних бар'єрів та виконання державою зобов'язань у рамках імплементації УА. Досягнення цих цілей допоможе змінити радянську командно-адміністративну регулятивну систему стандартизації на систему ринкового типу із створенням умов для охорони здоров'я споживачів та забезпечення інтересів національного товаровиробника.
Інституційні зміни у 2015 році повинні бути направлені на створення компетентного органу з регулювання санітарних та фітосанітарних заходів. По-перше, необхідним є створення єдиного органу контролю за харчовими продуктами, тваринами та іншими продуктами, що є об'єктами вищезазначених заходів. По-друге, реформування компетентного органу повинно бути направлено на зміну державної політики щодо захисту прав споживачів та наближення стандартів для виробників до європейських вимог. Обов'язковим для виробників повинно стати отримання тільки тих дозвільних документів, які
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Імплементація угоди про асоціацію між Україною та ЄС у торговельній та бюджетно-податковій сферах» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1. Основні заходи, які доцільно реалізувати протягом 2015 року в рамках конкретних напрямків ПВЗВТ“ на сторінці 1. Приємного читання.