Розділ «1. Основні заходи, які доцільно реалізувати протягом 2015 року в рамках конкретних напрямків ПВЗВТ»

Проведення регуляторної реформи наразі стало необхідністю в Україні, особливо щодо дозвільної системи, яка в більшості випадків притаманна командно-адміністративній системі, а не ринковій. Хоч у 2014 році і відбулося значне скорочення органів із контролюючими функціями (з 56 до 26), проте це повинно стати тільки початком оптимізації державних органів. Особливу увагу варто звернути на удосконалення ліцензійної діяльності для побудови системи взаємного визнання ліцензій в окремих сферах господарської діяльності між Україною та ЄС.

У контексті лібералізації режимів створення підприємств необхідним також є проведення у 2015 році довгоочікуваної реформи судово-правоохоронної системи, котра буде в повній мірі забезпечувати захист права власності як вітчизняних підприємців, так і закордонних партнерів.

Для запровадження принципу симетричного регулювання у 2015 році державним органам потрібно проводити активний інформаційний супровід з метою ознайомлення вітчизняного бізнес-середовища із правилами реєстрації та функціонування підприємств у країнах ЄС, для того щоб останні могли максимально прорахувати майбутні ризики та визначити заходи їх мінімізації.

Іншим питанням, яке стосується даного розділу, є тимчасове перебування фізичних осіб для цілей економічної діяльності. Лібералізація заходів щодо в'їзду та тимчасового перебування фізичних осіб для цілей економічної діяльності на території країн ЄС є передумовою подальшої лібералізації ринку праці. Для того, щоб максимально використати дані переваги, профільним органам влади та неурядовим організаціям необхідно проводити активний інформаційний супровід щодо збору даних про трудову міграцію, а також підвищення якості освіти.

Законодавчі зміни у 2015 році повинні здійснюватися щодо приведення у відповідність переліку професій та рівня кваліфікацій міжнародному ринку праці. Основною метою здійснення реформ на ринку праці має бути розширення можливостей у наданні послуг трудовим мігрантам.

Запровадження змін щодо надання послуг у різних сферах, визначених даним розділом УА, повинно здійснюватися відповідно до acquis ЄС. Дороговказом тут є затверджений План імплементації УА, в якому йдеться про необхідність розробки дорожньої карти реформ з метою наближення законодавства України до права ЄС у сфері поштових та кур'єрських послуг, модернізацію поштової мережі з метою підвищення якості надання поштових послуг, розроблення проекту Закону України "Про доступ до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики для розвитку телекомунікаційної мережі", розроблення проекту закону України щодо спрощення доступу до ринку електронних комунікацій, розроблення Порядку надання послуг із перенесення абонентських номерів, розроблення Положення про якість телекомунікаційних послуг, які повинні бути впроваджені у 2015 році. А пункти на кшталт "проведення аналізу законодавства України у сфері телекомунікації у частині аналізу стану ринків певних телекомунікаційних послуг на відповідність праву ЄС з метою їх попереднього (очікуваного) регулювання з урахуванням національних особливостей та підготовка відповідних проектів актів законодавства" мали би бути вже давно реалізованими.

Важливим заходом, який було реалізовано на початку 2015 року, став продаж ліцензій на використання ЗG-технології на українському ринку.

Запровадження сучасних телекомунікаційних технологій сприяє підвищенню конкурентноспроможності та створенню додаткових стимулів для росту ВВП. Світовою практикою підтверджено наступні взаємозв'язки: 1000 користувачів широкосмугового Інтернету створюють 88 нових робочих місць, збільшення проникнення широкосмугового Інтернету на 10% підвищує ВВП на 1%, підвищення швидкості широкосмугового Інтернету вдвічі збільшує ВВП на 0,3%. Незважаючи на заяви Президента про необхідність швидкого проведення реформи в телекомунікаційній сфері, ситуація з впровадженням ЗС поки не знайшла свого логічного завершення.

2015 рік повинен бути направлений на розробку дорожньої карти реформ транспортної галузі, зокрема, щодо регулювання міжнародного морського транспорту - на наближення адміністративних, технічних та інших норм; авіаційного транспорту - на забезпечення скоординованого розвитку та прогресивної лібералізації перевезень.

Завданням 2015 року є прийняття закону "Про електронну комерцію", який має забезпечити законодавче регулювання електронної торгівлі, електронний цифровий підпис та закладе основу для подальшого запровадження електронного урядування в Україні. За оцінками фахівців галузі, обсяг ринку онлайн-торгівлі у 201З році склав близько $2 млрд. Згідно з прогнозами, ринок електронної торгівлі буде рости та його обсяг до 2020 року збільшиться до $10 млрд. Основною проблемою в Україні є відсутність необхідного законодавчого забезпечення в даній сфері.

У Верховній Раді пройшло перше читання відповідного профільного законопроекту, основною метою якого є систематизація чинного законодавства України у сфері електронної комерції та забезпечення правового порядку дистанційного укладення й виконання правочинів із застосуванням електронних інформаційно-комунікаційних засобів і технологій. Даний законопроект потребує доопрацювання, оскільки не враховує усі тенденції ринку, але сам факт намагання врегулювати дану

галузь відкриває нові можливості як для споживачів, так і для бізнесу в цілому. Також для покращення стану електронної торгівлі у 2015 році органи влади повинні проводити широку інформаційну діяльність - надавати роз'яснення щодо розуміння переваг, підвищення довіри споживачів для розширення кількості учасників електронної комерції та вносити інші законодавчі зміни для зменшення податкового навантаження та вирішення проблеми із поверненням ПДВ.

1.6. Поточні платежі та рух капіталу

Україна повинна забезпечити вільний рух капіталів між Україною та ЄС. Виконання цих зобов'язань доцільно розглядати в рамках проведення масштабної реформи фінансового ринку, без якої, в свою чергу, будуть неможливими повноцінна пенсійна та медична реформи. До головних акцентів у реформі фінансового сектору слід віднести лібералізацію руху капіталу, забезпечення ефективного пру- денційного нагляду, розвиток інструментів фондового та валютного ринків, розбудову фінансової інфраструктури, покращення корпоративного управління, забезпечення впровадження міжнародних стандартів регулювання та нагляду у сфері фінансових послуг, зокрема основних принципів ефективного банківського нагляду Базельського комітету; рекомендацій Групи з розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), забезпечення повноцінного функціонування електронних грошей.

Лібералізація руху капіталу, в свою чергу, вимагає значних змін у політиці Національного банку України, насамперед, дерегуляції валютного контролю. Стратегія лібералізації руху капіталу у правовому аспекті вимагає, перш за все, ухвалення нового закону про валютне регулювання, яке може відбутись протягом 2015 року. Чинне законодавство в цій сфері, у першу чергу, Декрет Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" 1993 року, явно нездатне стримувати відтік капіталу з країни та є занадто забюрократизованим і скоріше гальмує економічні процеси, ніж сприяє їхньому розвитку. Новий закон повинен мати в своїй основі принцип вільного руху капіталу та передбачати поступове зняття валютних обмежень протягом визначеного перехідного періоду. При цьому слід враховувати засновані на зарубіжному досвіді рекомендації щодо послідовності лібералізації з тим, щоб створити сприятливі умови для приходу в Україну іноземних інвестицій.

При розробці закону особливий акцент доцільно зробити на відміні індивідуальних ліцензій на вкладення капіталу в іноземні компанії в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з метою підвищення експортного потенціалу малих та середніх компаній України. Це дозволить їм легко реєструвати торгові компанії з подальшим просуванням продуктів на західних ринках. Необхідно забезпечити широкі можливості щодо ведення розрахунків із зовнішніми контрагентами через міжнародні платіжні системи, що дозволить українському малому та середньому бізнесу отримати додаткові конкурентні переваги на зовнішніх ринках. Також потрібно спростити процес реєстрації кредитів-нерезидентів.

Протягом 2015 року доцільно привести вітчизняне законодавство щодо процесів злиття і поглинання учасників фінансового ринку до вимог європейського законодавства, що дозволить прискорити процедури консолідації, спростити операційний та юридичний процес консолідації та вирішити проблеми захисту прав вкладників, позичальників, інвесторів та платників податків.

До першочергових завдань слід віднести розширення спектру фінансових інструментів, доступних для використання учасниками вітчизняного фінансового ринку. Мова йде про законодавче забезпечення повноцінного функціонування вторинних цінних паперів - прийняття нового закону про деривативи, а також удосконалення законодавства щодо корпоративних облігацій та щодо оподаткування доходу від операцій з фінансовими інструментами.

У банківському секторі до першочергових завдань на поточний рік слід віднести проведення до капіталізації комерційних банків і консолідацію банківської системи, що підвищить її загальну стійкість та конкурентоздатність, боротьбу з поганими активами - підвищення стандартів управління якості активів банку, впровадження сучасних систем ризик-менеджменту.

1.7. Державні закупівлі