1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
3. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
4. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
5. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
6. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
7. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
8. Судові рішення інших держав, рішення міжнародних арбітражів, рішення міжнародних судових установ та аналогічні рішення інших міжнародних організацій щодо вирішення спорів є обов’язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, а також відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Навчальне пояснення
Рішення, яким закінчується розгляд справи, ухвалюється іменем України. Рішення, що набрало законної сили, є обов’язковим до виконання. Суд контролює виконання у межах, визначених законом. За невиконання передбачено відповідальність, підстави якої встановлюють окремі норми.
В іншій справі може виникнути питання, чи потрібно повторно доводити обставину, уже встановлену судом. Це питання преюдиційності, межі якої визначає закон. Окремо стаття регулює висновки Верховного Суду щодо застосування норми права. Вони обов’язкові для суб’єктів владних повноважень, які застосовують акт із відповідною нормою, а інші суди враховують ці висновки, застосовуючи таку норму.
Перегляд судового рішення відбувається в межах судочинства. Частина сьома містить виняток щодо рішень про амністію й помилування. Вона також забороняє органам влади, органам місцевого самоврядування та їхнім посадовим особам скасовувати судові рішення чи зупиняти їх виконання. Виконання іноземних судових рішень та рішень міжнародних органів залежить від умов, визначених законом і відповідними міжнародними договорами.
Стаття 14. Право на перегляд справи та оскарження судового рішення
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Закон України «Про судоустрій і статус суддів» з навчальними поясненнями» автора Редакція Textbook на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 13. Обов’язковість судових рішень“ на сторінці 1. Приємного читання.
