Стаття 26. Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін

Закон України «Про відпустки» з навчальним коментарем

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік.

Частину другу статті 26 виключено на підставі Закону № 2073-III від 02.11.2000

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною першою цієї статті. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.

Час перебування у відпустках, зазначених у частинах першій і третій цієї статті, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 цього Закону.

Навчальне пояснення

За сімейними обставинами й з інших причин працівник і роботодавець можуть погодити неоплачувану відпустку до 30 календарних днів на рік. За обставин, перелічених у частині третій статті 26, зокрема в разі загрози епідемії або надзвичайної ситуації, 30-денну межу не застосовують. Тривалість визначають за домовленістю сторін. Періоди відпустки за частинами першою і третьою не зараховують до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

Під час воєнного стану діють два окремі механізми за статтею 12 Закону № 2136-IX. За частиною третьою роботодавець може надати неоплачувану відпустку на прохання працівника без загального 30-денного обмеження. За частиною четвертою працівникові, який виїхав за межі України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, роботодавець надає таку відпустку за заявою на вказаний у ній строк до 90 календарних днів. За роз’ясненням Мінекономіки, цю відпустку можна використовувати частинами в межах 90 днів сумарно за весь період воєнного стану. Окремо перевіряють застосовність права на відмову за частиною другою цієї статті, зокрема якщо працівник залучений до виконання мобілізаційного завдання. Періоди відпусток за частинами третьою і четвертою також не зараховують до стажу для щорічної основної відпустки.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Закон України «Про відпустки» з навчальним коментарем» автора Редакція Textbook на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 26. Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Як користуватися посібником

  • Преамбула

  • Стаття 1. Законодавство про відпустки

  • Стаття 2. Право на відпустки

  • Стаття 3. Право на відпустки у разі звільнення

  • Стаття 4. Види відпусток

  • Стаття 5. Визначення тривалості відпусток

  • Стаття 6. Щорічна основна відпустка та її тривалість

  • Стаття 7. Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість

  • Стаття 8. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість

  • Стаття 9. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку

  • Стаття 10. Порядок надання щорічних відпусток

  • Стаття 11. Перенесення щорічної відпустки

  • Стаття 12. Поділ щорічної відпустки на частини. Відкликання з відпустки

  • Стаття 13. Відпустка у зв'язку з навчанням у середніх навчальних закладах

  • Стаття 14. Відпустка у зв’язку з навчанням у закладах професійної освіти

  • Стаття 15. Відпустка у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі

  • Стаття 15-1. Виключено.

  • Стаття 16. Творча відпустка

  • Стаття 16-1. Відпустка для підготовки та участі у спортивних змаганнях

  • Стаття 16-2. Додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності

  • Стаття 17. Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами

  • Стаття 18. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

  • Стаття 18-1. Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини

  • Стаття 19. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи

  • Стаття 19-1. Відпустка при народженні дитини

  • Стаття 20. Порядок надання соціальних відпусток

  • Стаття 21. Порядок оплати відпусток

  • Стаття 22. Відрахування із заробітної плати за час відпустки

  • Стаття 23. Кошти на оплату відпусток

  • Стаття 24. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки

  • Стаття 25. Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку

  • Стаття 26. Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін
  • Стаття 27. Органи нагляду і контролю за додержанням законодавства про відпустки

  • Стаття 28. Відповідальність за порушення законодавства про відпустки

  • Стаття 29. Розгляд спорів щодо відпусток