Стаття 19-1. Відпустка при народженні дитини

Закон України «Про відпустки» з навчальним коментарем

Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини таким працівникам:

1) чоловіку, дружина якого народила дитину;

2) батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, що підтверджується заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини;

3) одній із таких осіб: бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком), на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини.

Відпустка при народженні дитини надається лише одній з осіб, зазначених у частині першій цієї статті.

Тривалість відпустки при народженні дитини визначається працівником у заяві про її надання з урахуванням вимог, встановлених абзацом першим частини першої цієї статті.

Відпустка при народженні дитини надається власником або уповноваженим ним органом особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, на підставі письмової заяви відповідної особи.

Особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати власнику або уповноваженому ним органу копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку.

Порядок надання відпустки при народженні дитини встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Закон доповнено статтею 19-1 згідно із Законом № 1401-IX від 15.04.2021

Навчальне пояснення

Це одноразова оплачувана відпустка до 14 календарних днів. Її надають одній із осіб, перелічених у статті, на підставі письмової заяви. Право має чоловік, дружина якого народила дитину. Батько дитини, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір’ю, має підтвердити спільне проживання, спільний побут і взаємні права та обов’язки заявою матері й свідоцтвом про народження з відомостями про батька. Якщо мати або батько дитини є одинокими, відпустку може отримати один із зазначених у статті повнолітніх родичів, який фактично доглядає дитину, на підставі заяви одинокого з батьків.

Закон установлює тримісячний строк від дня народження для надання відпустки. Порядок, затверджений постановою КМУ № 693, вимагає використати її не пізніше 104-го дня від дня народження. Відпустка надається одноразово без поділу. Строк у 30 календарних днів від дня виходу у відпустку стосується подання копії свідоцтва про народження або документа, потрібного для державної реєстрації народження.

За звичайних умов святкові й неробочі дні не зараховують у тривалість цієї відпустки. Під час воєнного стану дати таких свят зараховують, оскільки статтю 73 КЗпП тимчасово не застосовують. Також врахуйте право роботодавця відмовити за спеціальних умов, перелічених у частині другій статті 12 Закону № 2136-IX.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Закон України «Про відпустки» з навчальним коментарем» автора Редакція Textbook на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 19-1. Відпустка при народженні дитини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Як користуватися посібником

  • Преамбула

  • Стаття 1. Законодавство про відпустки

  • Стаття 2. Право на відпустки

  • Стаття 3. Право на відпустки у разі звільнення

  • Стаття 4. Види відпусток

  • Стаття 5. Визначення тривалості відпусток

  • Стаття 6. Щорічна основна відпустка та її тривалість

  • Стаття 7. Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість

  • Стаття 8. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість

  • Стаття 9. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку

  • Стаття 10. Порядок надання щорічних відпусток

  • Стаття 11. Перенесення щорічної відпустки

  • Стаття 12. Поділ щорічної відпустки на частини. Відкликання з відпустки

  • Стаття 13. Відпустка у зв'язку з навчанням у середніх навчальних закладах

  • Стаття 14. Відпустка у зв’язку з навчанням у закладах професійної освіти

  • Стаття 15. Відпустка у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі

  • Стаття 15-1. Виключено.

  • Стаття 16. Творча відпустка

  • Стаття 16-1. Відпустка для підготовки та участі у спортивних змаганнях

  • Стаття 16-2. Додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності

  • Стаття 17. Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами

  • Стаття 18. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

  • Стаття 18-1. Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини

  • Стаття 19. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи

  • Стаття 19-1. Відпустка при народженні дитини
  • Стаття 20. Порядок надання соціальних відпусток

  • Стаття 21. Порядок оплати відпусток

  • Стаття 22. Відрахування із заробітної плати за час відпустки

  • Стаття 23. Кошти на оплату відпусток

  • Стаття 24. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки

  • Стаття 25. Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку

  • Стаття 26. Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін

  • Стаття 27. Органи нагляду і контролю за додержанням законодавства про відпустки

  • Стаття 28. Відповідальність за порушення законодавства про відпустки

  • Стаття 29. Розгляд спорів щодо відпусток