Історикам відомо багато випадків, коли зображені на портретах люди помирали передчасно чи насильницькою смертю.
Леонардо да Вінчі згодився написати для флорентійського громадянина Франческо дель Джокондо портрет його дружини Мони Лізи, якій тоді було 24 роки. Леонардо працював над портретом чотири роки, але не встиг завершити: Мона Ліза Джоконда померла.
Дружина великого Рембрандта, Саскія (була моделлю "Данаї" і "Флори") померла в тридцять років. Рембрандт намалював портрети своїх дітей - троє померли в дитинстві, четвертий - в 27 років. Друга дружина Рембрандта, зображена на багатьох картинах, - також жила недовго.
Іспанському художнику Гойї для полотен "Маха роздягнена" і "Маха одягнена" позувала герцогиня Альба, красива і здорова жінка. Підчас позування її краса згасала, а через три роки після знайомства з Гойєю Альба померла.
Знаменитому російському художнику Іллі Репіну для картини, де Іван Грозний вбиває сина, позував Всеволод Гаршин. Після завершення картини Гаршин викинувся з четвертого поверху. Такі нещастя супроводжували моделей Модельяні, Олександра Шилова, Іллі Глазунова та ін.
Наведемо декілька прикладів того, як портрети благотворно впливають на долі зображених на них людей.
Італійському живописцю Рафаелло Санті для знаменитої "Сікстинської мадонни" і деяких інших полотен позувала дочка бідного пекаря Маргарита Луті на прізвисько Форнаріна (в перекладі - пекарка). Після цього її доля склалась несподівано вдало - вона вийшла заміж за багатого вельможу і прожила довге й щасливе життя.
Моделлю прекрасних мадонн Рубенса була його дружина Єлена Фоурмен. Він весь час малював її портрети і як героїню багатьох міфічних сюжетів - вона ставала все красивішою, народила багато здорових дітей і набагато пережила чоловіка.
Дружина Сальвадоре Далі Олена Дьяконова, позуючи художникам, вилікувалась від туберкульозу. Вона була моделлю знаменитої "Гали". Далі малював її майже щодня - молодою, красивою без сивини і зморшок. Вона померла у віці 88 років.
Чудотворних картин теж немало. Багатьох людей цікавить механізм як поганого, так і доброго впливу картин.
Ось думки фахівців. Кандидат мистецтвознавства Н. Сінельнікова: "Ті, хто близько зв'язані із мистецтвом, добре знають: творче спілкування з художником не минає безслідно для того, хто позує. Чому? Справжній художник, створюючи картину, вкладає в неї душу, насичує її великою енергією. Під час цього митець обов'язково чимось підживлюється - від шоколаду до космічної енергії, хто чим може. Від ступеня "підключення до джерела живлення" і залежить, очевидно, вплив творця на оточуючих людей. Деякі художники виділяються велетенською енергією - вони виплескують її на картини, а також на натурщиць, сім'ю і близьких. Таким був, наприклад, Рубенс, біля якого всі жінки розквітали. А є художники, як губка - вони висмоктують енергію із оточуючих, щоб віддати ЇЇ картині, тому моделі і члени сім'ї чахнуть на очах, як це було, наприклад, з Пікассо. Механізм подібного вампіризму нез'ясовано.
Такого не відбувається із ремісниками, які на багатолюдних площах малюють бажаючих, - вони не вкладають в зображення душу. Портрет, який дійсно має внутрішню енергію, відрізняється від решти - дивишся йому в очі і відчуваєш: ще мить, і ти потрапиш в задзеркалля, за картину...".
Керівник КБ "Астра" при MAI і об'єднання "Космопоиск" Вадим Чернобров: "Над таємницею "доленосних картин" працювали вчені різних країн. В новій і старій Пінакотиці в Мюнхені, в Луврі в Парижі, в художніх галереях Брюсселя були встановлені спеціальні прилади, які фіксували рух очей глядачів і час, проведений біля картин. Дослідники виявили, що в багатьох картинах присутня певна енергія, душа. За допомогою термографії було зафіксовано: в стані творчого екстазу в мозок художника поступає велика кількість енергії - в нього розвивається змінений стан свідомості. На електроенцефалограмі в цей час спостерігаються особливі повільні хвилі, характерні для активної роботи підсвідомості, які не бувають у звичайної людини. Якраз в такому стані художник здатний творити чудеса".
У багатьох випадках було виявлено, що коли у художника енергія підвищується, у натурника різко знижуються біопотенціали мозку! Художник "спалює" свою модель, підживлюючись її енергією. На модель впливає творча енергія художника і в більшості випадків це небезпечно для того, хто позує. Крім цього, виявлено сумний факт: коли художнику позує не близька йому людина, він забирає (вампірує) менше енергії, ніж коли малює власних дітей чи дружину.
У той же час в деяких майстернях у моделей під час позування біопотенціали мозку підвищуються. Очевидно, в цих випадках художники, навпаки, віддають енергію оточуючим.
Професійні моделі, які кожен день позують десяткам художників, зазвичай не страждають від своєї роботи - вони не "допускають художника в душу". Очевидно, можна використати захист проти вампіризму.
У будь-якому випадку потрібно обережно ставитись до позування. Недаремно наділені високою чутливістю, наприклад, Ванта, Бдгар Кейс й інші, відмовлялись від пропозиції художників. Деякі дослідники попереджають - будь-яка людина, яка позує художнику, легковажить своєю долею.
Купуючи твори мистецтва, потрібно знати їх сумарну енергетику (позитивну чи негативну), яка залежить не тільки від фарб, але й від настрою митця. Погана енергетика картини може бути причиною дискомфорту, низької розумової працездатності (дітям важко вчитись) і різних захворювань.
З історії відомо, що чудотворні картини, маючи високу енергетику, лікували хворих, у той час як інші були картинами-вбив-цями. Тому, любителі образотворчого мистецтва, перевірте енергетику своїх картин, може, деякі з них потрібно перенести в іншу кімнату (це буває нечасто) чи провести корекцію їх енергетики. Іноді це вдається зробити, якщо митець володіє знаннями з біоенергетичного обміну (має екстрасенсорні.здібності) або працює разом з таким фахівцем.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стимуляція здоров'я та інтелекту» автора Чепига М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вампіризм художників“ на сторінці 1. Приємного читання.
