де к - визначений атрибут товару; К - кількість оцінюваних споживачем товарних атрибутів; і- визначена товарна характеристика; I - кількість характеристик, що формують визначений атрибут; ак - вагомість к-го атрибуту; а/ - вагомість /-тої характеристики в оцінюваному атрибуті; gi - одиничний параметричний показник якості товару, що оцінює відповідність якості товару бажаному для споживача значенню.
Одиничні параметричні показники якості розподіляють на п'ять різних за призначенням груп:
• перша група - показники, підвищення значення яких є бажаним для споживача (наприклад, збільшення періоду гарантійного обслуговування виробу);
• до другої групи належать показники, зменшення значення яких є бажаним для споживача (наприклад, експлуатаційні витрати);
• третю групу складають показники, наявність яких є бажаною для споживача (наприклад, наявність телефону при обміні квартири);
• четверта група - показники, відсутність яких є бажаною для споживача (наприклад, відсутність шкідливих речовин в харчових продуктах);
• до п'ятої групи відносяться показники, відхилення значення яких в обидві сторони від нормативного рівня є неприпустимим для споживача (наприклад, коливання напруження в мережі постачання електричного струму).
• 8.2 При некомпенсаційній оцінці товару загальну корисність від придбання одиниці товару можна визначити за формулою:
де п - кількість показників, що враховуються споживачами при виборі продукції.
Слід зауважити, що порядок урахування показників визначається їх пріоритетністю для споживача. В першу чергу враховуються показники, які є найважливішими для споживача, а вже потім - другорядні.
Методика розрахунку параметричних показників при некомпенсаційній оцінці gi аналогічна методиці при компенсаційній оцінці з тією різницею, що значення gi не можуть перевищувати значення 0,9.
При здійсненні некомпенсаційної оцінки параметри (факторні характеристики) необхідно враховувати з пріоритетом, визначеним порядком їх позиціонування в переліку найсуттєвіших для споживача кількісних і якісних властивостей продукції.
Одинична корисність товару, розрахована за описаними вище компенсаційною та некомпенсаційною методиками оцінки конкурентоспроможності продукції за формулами (7.19) та (7.27), є першою характеристикою її ринкового позиціонування.
Ранжирування аналізованої продукції зі зменшенням значень одиничної корисності в значній мірі визначає позицію окремого товару в усій товарній номенклатурі. Чим вищим є значення одиничної корисності, тим більш конкурентоспроможним є товар. Однак значення одиничної корисності не відтворює ступінь відповідності продукції між собою.
8.3 Іншою характеристикою позиціонування є визначення для кожного аналізованого виду продукції відстані між ним та товаром з "ідеальними" для споживача параметрами. При оцінці "ідеального" товару значення всіх одиничних параметричних показників якості дорівнюють одиниці (тобто gi, =1).
Відстань між досліджуваним видом продукції та "ідеальним" товаром (Ь) визначається за формулою (7.28) по всій сукупності параметрів якості п:
8.4 Процедура позиціонування полягає в розрахунку координат кожного виду продукції і розміщенні відповідної точки на координатній площині. Якщо точки групуються, це свідчить про те, що в загальній масі є групи товарів, які займають різні позиції на ринковому сегменті.
Загальну оцінку конкурентоспроможності конкретного виду продукції при компенсаційному підході (КСг) можна здійснити за допомогою співвідношення:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування маркетингу» автора Овєчкіна О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розробка і реалізація товарної політики компанії“ на сторінці 9. Приємного читання.
