• експеримент — це такий метод вивчення об'єкта, за яким дослідник активно й цілеспрямовано впливає на нього завдяки створенню штучних умов або використанню природних умов, необхідних для виявлення відповідної властивості. Експеримент проводять у таких випадках: при виявленні раніше не відомих властивостей об'єкта; при перевірці правильності теоретичних розрахунків; при демонструванні явища.
• аналіз — розчленування цілісного предмета на складові частини (сторони, властивості, відношення, ознаки тощо) з метою їх всебічного дослідження;
• синтез — з'єднання раніше виділених частин предмета в єдине ціле;
• індукція —це процес дослідного вивчення явищ, під час якого здійснюється перехід від окремих фактів до загальних положень, окремі факти виводять до загального положення;
• дедукція — метод дослідження і спосіб міркувань, умовивід, у якому висновок про деякий елемент множини робиться на основі знання про загальні властивості всієї множини;
• абстрагування — це відхід у думці від несуттєвих властивостей, зв'язків, відношень предметів і виділення кількох рис, які цікавлять дослідника;
• узагальнення — прийом мислення, в результаті якого встановлюються загальні властивості й ознаки об'єктів;
• інтуїція — метод пізнання, що є вираженням безпосередності у процесі пізнання, вирішення проблеми на основі ірраціонального здогаду;
• аналогія — прийом пізнання, за якого на основі схожості об'єктів за одними ознаками і властивостями робиться висновок про їх схожість також і за певними іншими ознаками;
• класифікація — поділ усіх предметів дослідження на окремі групи за якою-небудь важливою для даного дослідження ознакою;
• конкретизація — метод дослідження предметів у всій різнобічності їх, у якісній багатосторонності реального існування на відміну від абстрактного вивчення предметів. При цьому досліджується стан предметів у зв'язку з певними умовами їх існування та історичного розвитку;
• формалізація — процес подання інформації про об'єкт, процес, явище в формалізованому вигляді. Формалізація — це метод відображення певної області у вигляді формальної системи, коли форма виділяється у якості особливого предмета дослідження незалежно від змісту. Такий метод полегшує вивчення предмета;
• гіпотеза — наукове припущення, що висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією. Гіпотеза — недоведене твердження або здогад;
• системний аналіз — вивчення об'єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему. Системний аналіз у маркетинговому аудиті передбачає оцінку поведінки об'єктів як системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування. У практиці досліджень системний аналіз передбачає використання таких методик: процедур теорії дослідження операцій для кількісної оцінки об'єктів дослідження; аналізу систем для дослідження об'єктів в умовах невизначеності;
• моделювання — вивчення об'єкта (оригіналу) шляхом створення і дослідження його копії (моделі), яка заміщає оригінал у певних аспектах, що цікавлять дослідника.
До специфічних аналітичних та розрахункових методів маркетингового аудиту належать:
- традиційний аналіз передбачає аналіз суті вторинних даних, який становить ланцюжок логічних міркувань (або інтерпретацію змісту документів). Для аналізу нормативних, юридичних, політичних, інших факторів макро- та мікросередовища, які впливають на діяльність підприємства, традиційно використовують саме цей класичний метод аналізу;
контент-аналіз — процедура аналізу текстів з метою виявлення понять, суджень, процесів, які зустрічаються в тексті;
метод фокусування метод дослідження, що полягає в цілеспрямованому доборі так званої фокус-групи (6-9 опитуваних), з членами якої всебічно обговорюються проблеми, що цікавлять аудиторів. Фокус-група може складатися з реальних або потенційних споживачів товару, представників певної соціальної групи, "лідерів думок" або експертів. Метод фокусування застосовують у пошукових дослідженнях, у разі тестування продукції чи аналізу рекламної кампанії;
• проекційні методи мають на меті створити певну імітовану ситуацію, що дасть змогу здобути інформацію, отримати яку складно під час прямого опитування, до них відносять: асоціативні методи; дослідження за допомогою завершення речень; тестування ілюстрацій; розігрування ролей; ретроспективні бесіди;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинговий аудит» автора Корягіна С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Понятійний апарат та методи маркетингового аудиту“ на сторінці 3. Приємного читання.
