• профілактична (попередження можливості здійснення відхилень);
• прогностична (визначення тенденцій розвитку явищ, що вивчаються, відповідно до об'єктивних законів їх розвитку);
• синтетична (формування, визначення рекомендацій для поліпшення ефективності діяльності об'єкта аудиту).
Методи маркетингового аудиту — це ті прийоми і способи, за допомогою яких маркетингові аудитори одержують достовірні відомості та використовують для побудови наукових теорій і вироблення практичних рекомендацій.
Термін "метод" походить від грецького, що в перекладі означає "шлях до чогось", тобто знання про те, яким способом, в якій послідовності потрібно розв'язувати ті чи ті завдання. Під методом у широкому розумінні слова слід розуміти шляхи, способи та засоби пізнання дійсності, сукупність органічно пов'язаних принципів та прийомів дослідження різноманітних явищ. Загальний метод пізнання, творчого мислення є діалектика.
Під час проведення маркетингового аудиту використовуються загальнонаукові та специфічні методи дослідження (рис.1.6.)
Загальнонаукові методи пізнання умовно поділяються згідно з рівнями. У кожному науковому дослідженні можна виділити два рівні:
• емпіричний, на якому відбувається процес накопичення фактів;
• теоретичний — досягнення синтезу знань (у формі наукової теорії).
Рис. 1.6. Методи маркетингового аудиту
Згідно з цими рівнями загальні методи пізнання можна поділити на три групи, грані між якими визначені приблизно:
методи емпіричного дослідження;
методи, що застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях досліджень; методи теоретичних досліджень.
До методів емпіричного дослідження належать: спостереження, опитування, порівняння, вимірювання, експеримент. До методів, що застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях досліджень, належать такі загальнонаукові методичні прийоми як аналіз і синтез, індукція і дедукція, абстрагування та узагальнення, аналогія і класифікація, моделювання, конкретизація, формалізація, інтуїція тощо. До методів теоретичних досліджень належать: аналогія, класифікація, конкретизація, формалізація, гіпотеза та системний аналіз.
Розглянемо коротко кожен з цих методів:
• спостереження — це систематичне, цілеспрямоване вивчення об'єкта. Спостереження як метод пізнання дає змогу отримати первинну інформацію у вигляді сукупності емпіричних тверджень;
• опитування — метод дослідження, при використанні якого респондент відповідає на ряд питань, що йому задаються. Опитування дає змогу отримати як фактичну інформацію, так і оцінні дані, проводиться в усній або письмовій формі;
• порівняння — це процес становлення подібності або відмінностей предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об'єктам. При цьому порівнюються лише такі явища, між якими можлива деяка об'єктивна спільність. Порівняння має здійснюватися за найбільш важливими, суттєвими (у плані конкретного завдання) рисами. Різні об'єкти чи явища можуть порівнюватися безпосередньо або опосередковано через їхні порівняння з будь-яким іншим об'єктом (еталоном). У першому випадку звичайно отримують якісні результати більше — менше, вище — нижче). Порівняння ж об'єктів з еталоном надає можливість отримати кількісні характеристики. Такі порівняння називають вимірюванням;
• вимірювання — це визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру. Вимірювання передбачає наявність таких основних елементів: об'єкта вимірювання, еталона, вимірювальних приладів, методу вимірювання. Вимірювання розвинулося з операції порівняння, проте воно — більш потужний і універсальний пізнавальний засіб.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинговий аудит» автора Корягіна С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Понятійний апарат та методи маркетингового аудиту“ на сторінці 2. Приємного читання.
