Для того щоб мати підстави для висновків за основними напрямами аудиторської перевірки, аудитор повинен зібрати відповідні докази, здійснюючи діагностичне обстеження.
Аудиторськими доказами є інформація, що зібрана й проаналізована аудитором у ході перевірки та служить обґрунтуванням для висновків аудитора.
Згідно з Законом: України "Про інформацію":
• інформація — будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді;
• основними видами інформації, яка забезпечує діяльність усіх органів державної влади, галузей економіки є: статистична інформація; масова інформація; інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування; правова інформація; інформація про особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру; соціологічна інформація.
Інформація, яка використовується для проведення маркетингового аудиту — це сукупність відомостей, повідомлень про господарську (комерційну), маркетингову діяльність підприємства та його зовнішнє середовище.
Важливе значення для інформаційного забезпечення маркетингового аудиту має маркетингова інформація. У табл. 2.4 наведено ознаки класифікації та характеристики різних видів маркетингової інформації.
Таблиця 2.4. Класифікація маркетингової інформації
| За призначенням | Вихідна | Для конкретизації (визначення) проблеми та її вирішення |
| Контрольна | Для оцінки ефективності вирішення проблеми | |
| За рівнем | Макропланова | інформація про державну політику економічного регулювання фінансової системи, цін, позик, технологій тощо |
| Мікропланова | Інформація про величину попиту та пропозиції, споживачів, постачальників тощо | |
| За власністю | Власна | Інформація, яка зібрана підприємством і належить йому |
| Чужа | Власність інших підприємств чи держави | |
| За доступністю | Відкрита | Доступна усім |
| Приватна | Доступна лише для службового використання | |
| Таємна | Доступна обмеженому колу осіб | |
| За ціною | Платна | Інформація, за яку потрібно платити |
| Безкоштовна | Безкоштовна, доступна інформація | |
| За способом збирання | Первинна інформація | Дані, які збираються спеціально для розв'язання поставленої проблеми) |
| Вторинна інформація | Інформація, що зібрана раніше для вирішення якихось інших проблем | |
| За аспектами маркетингової діяльності | Інформація про попит | Потенціал ринку, місткість ринку, частка ринку, еластичність попиту від доходів тощо |
| Інформація про пропозицію | Товари, що пропонуються на ринку, обсяги замовлень, виробництво тощо | |
| Інформація про споживачів | Характерні ознаки, сегменти ринку, мотиви купівлі тощо | |
| Інформація про ціни | Рівень, динаміка | |
| Інформація про конкуренцію | Кількість і потужність конкурентів, їх цілі, стратегія, поведінка тощо | |
| Інформація про фактори макросередовища | Економічна, податкова, фінансова політика, система розподілу доходів, зовнішньоекономічні відносини, закони, норми і правила господарювання тощо | |
| За джерелами отримання | Внутрішня | Звіти підприємства, бази даних про покупців, постачальників, посередників, конкурентів |
| Зовнішня | Періодика, дані опитувань, звіти посередників | |
| За роллю у діяльності підприємства | Стратегічна | Для вирішення стратегічних завдань |
| Тактична (оперативна) | Для вирішення тактичних (оперативних) завдань |
Ринок маркетингової інформації почав формуватися у середині 60-х рр. минулого століття. Першими постачальниками інформаційних послуг виступали служби й агентства новин. Згодом у формування ринку маркетингової інформації включилися інформаційні служби банків, а також науково-дослідних та навчальних закладів.
На початку 70-х рр. XX ст. з'явилися бази даних, що створювались потужними інформаційними центрами-генераторами, які були тісно пов'язані з науково-технічними, академічними, державними установами і навчальними закладами, кооперувались з ними у процедурі збору та аналізу інформації, а також вивчення попиту на інформаційний продукт.
Стрімкому зростанню обсягів продажу маркетингової інформації сприяли широке впровадження в практику обчислювальної техніки і можливість віддаленого доступу до баз даних по національних і міжнародних каналах зв'язку та інформаційних мережах. За допомогою нових інформаційних технологій стали можливими не лише доступ до баз даних і до знань, а й передавання повідомлень за допомогою електронної пошти, проведення оперативних ділових нарад і конференцій, персональний зв'язок з абонентами.
Нестабільність економічної кон'юнктури, періодичність (місяць, квартал, рік) робить інформацію, опубліковану в досить дорогих друкованих виданнях типу каталогів, застарілою, тобто недостовірною. Цього недоліку позбавлена інформація в електронному вигляді — вона оперативно оновлюється.
Маркетингову інформацію можна отримати із різних джерел. У Законі України "Про інформацію" визначено, що джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи.
У процесі здійснення маркетингового аудиту можуть використовуватися такі джерела вторинної інформації:
• внутрішня документація підприємства (первинні документи, звіти відповідальних осіб, документація системи управлінського обліку);
• друковані видання (періодика, монографії, огляди ринків, брошури, довідники, статистичні збірники тощо);
• спеціальні дослідження (опитування, спостереження, експерименти);
• довідки офіційних організацій, експортерів, представників фірм; балансові звіти, каталоги, проспекти інших підприємств;
• виставки, ярмарки, конференції, презентації, дні відкритих дверей; покупці, споживачі, клієнти; постачальники;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинговий аудит» автора Корягіна С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформація для проведення маркетингового аудиту та джерела її отримання“ на сторінці 1. Приємного читання.
