• стратегія "збереження становища";
• стратегія скорочення.
Рис. 4.4. Маркетингові стратегії підприємства
Ці стратегії характеризуються наступним чином.
Стратегія "прискореного зростання" пов'язана з високим ризиком та передбачає значне підвищення рівня показників господарської діяльності у майбутньому короткостроковому періоді порівняно з досягнутими показниками у звітному, вона характерна для підприємств, що розвиваються. Стратегія "обмеженого зростання" притаманна для підприємств, що в основному задоволені своїм становищем, прибуткові та ефективні. Стратегія "збереження становища" орієнтована на забезпечення стабільного становища підприємства на ринку, зміцнення його ринкових позицій. Стратегія скорочення, або "останнього засобу", приймається тоді, коли показники діяльності підприємств надалі погіршуються, при економічному спаді та при загрозі банкрутства. В межах даної стратегії можливі такі альтернативи: ліквідація, реорганізація чи переорієнтація діяльності підприємства.
Якщо фірма займає стійкі ринкові позиції і її діяльність характеризується стабільним розвитком, то основним різновидом її корпоративної стратегії буде стратегія росту. Однак таке підприємство може приймати відносно неосновних напрямів діяльності й інші стратегії, застосовуючи при цьому комбіновану стратегію. Таким чином, для підприємств, діяльність яких диверсифікована, вектор загальнокорпоративної стратегії буде приймати положення переважної сукупності певних напрямів загальних стратегій окремих бізнесів, напрямів діяльності, стратегічних господарських підрозділів (рис. 4.5).
Рис. 4.5. Вектори загальних стратегій на різних стадіях життєвого циклу підприємства
Проводячи аудит стратегій маркетингу, доцільно скористатися концепцією життєвого циклу підприємства, що передбачає послідовне проходження підприємством певних стадій, етапів розвитку (див. рис. 4.2). На кривій життєвого циклу виділені точки прийняття рішень, де керівники мають змогу визначити подальшу долю підприємства, прийнявши відповідну стратегію: росту (зростання), стабілізації або скорочення.
Стратегії прискореного зростання та зростання відображають намір підприємства (відповідно з різними темпами) збільшувати обсяги продажу, прибутку капіталовкладень.
Стратегія зростання залежно від шляхів реалізації має такі різновиди:
• стратегія інтенсивного росту (поглиблення на ринок — № 95*, розвиток ринку — № 94, № 44, розвиток товару — № 39), що відбувається через інтенсифікацію наявних у підприємства можливостей. Згідно відомої матриці І. Ансоффа ці стратегії отримали назви: традиційні продукти/ традиційні ринки — №95, традиційні продукти/ нові ринки — №94, нові продукти/ традиційні ринки — №39;
• стратегія інтегративного росту (вертикальна — № 2 та горизонтальна — № 10 інтеграція), яка здійснюється шляхом об'єднання зусиль з іншими підприємствами;
• стратегія диверсифікації (споріднена — № 68, неспоріднена — № 38 диверсифікація), що передбачає вихід у нові сфери бізнесу-№ 7. Неспоріднена диверсифікація здійснюється шляхом злиття чи купівлі, створення спільного підприємства;
• стратегія інтернаціоналізації — № 28, передбачає вихід на ринок — №7 за межами країни, тобто здійснення експорту, зовнішнього ліцензування, прямого інвестування, створення спільних підприємств.
Стратегія стабілізації — №85 передбачає захист частки на ринку — № 18 та застосовується за умов швидкого падіння базових показників діяльності підприємства або характеризує прагнення підприємства зберегти досягнуті обсяги виробництва в умовах суттєвої нестабільності обсягів продажу і прибутку. Ця стратегія притаманна підприємствам на усіх стадіях життєвого циклу. Однак, якщо для стадій створення, росту та "стійкої" зрілості передбачається вирівнювання економічних показників діяльності підприємства та поступовий перехід до стратегії росту, то на стадіях "пасивної" зрілості та занепаду стратегія стабілізації, як правило, носить характер стратегії виживання — оборонної стратегії — № 83 в умовах кризи діяльності підприємств.
Стратегія скорочення залежно від позиції підприємства реалізується наступними шляхами: через отримання короткострокового прибутку — № 21, через скорочення частки ринку — № 67, через ліквідацію діяльності — № 32. Для корпоративних підприємств розрізняють також стратегію зменшення розмаху диверсифікації ("відсічення зайвого") — № 25, яка існує у вигляді системи рішень про деінвестування — № 11 або ліквідацію окремих напрямів діяльності, реструктуризації — № 58. Потреба у цій стратегії може виникнути на будь — якому етапі існування підприємства. Наприклад, на стадії створення при орієнтації на найперспективніші напрями діяльності, на стадії росту — при виборі напряму концентрації на певний сегмент ринку — № 63, на стадії зрілості — при скороченні "портфеля" стратегічних зон господарювання - 25 і для підвищення керованості підприємством, на стадії занепаду — при відмові від застарілих сфер і освоєнні нових — № 38.
Розрізняють стратегії залежно від стадії життєвого циклу товарів підприємства:
• стратегії на стадії впровадження товару на ринок;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинговий аудит» автора Корягіна С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 4. Аудит стратегії маркетингу“ на сторінці 3. Приємного читання.
