Система обробки замовлень містить чотири етапи: надходження замовлення, обробка замовлення, поставка, виставлення рахунку-фак- тури (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Елементи системи обробки замовлень
Замовлення клієнта – це доручення, що приводить у рух процес фізичного розподілу. Надходження на підприємство замовлення пов'язане з необхідністю перевірки платоспроможності замовника та прийняття рішення щодо продажу товару. Обробка замовлення включає отримання інформації про наявний запас товару, відбір товару, його упаковку, навантаження.
Поставка товару починається із видачі товару зі складу, включає транспортування, доставку та розвантаження у пункті отримання товару клієнтом. Після цього здійснюється оформлення рахунків замовникові та облік змін запасів товару.
Наступний, третій етап планування товароруху, – складування та оброблення вантажів. На цьому етапі приймаються рішення стосовно використання власних або запозичених складів, кількості необхідних складів та місця розташування складів.
Склади можуть належати як виробнику, так і посереднику або підприємству, що здає складські приміщення в оренду. При плануванні місця зберігання запасів необхідно враховувати витрати на утримання та обслуговування товарних запасів, шляхом визначення критичного обсягу запасів (рис. 2.4).
Рис. 2.4. Лінійна модель залежності витрат на зберігання запасів від розміру запасів
Критичний обсяг запасів - це такий обсяг, витрати на зберігання якого однакові як на власному складі, так і на складі сторонніх організацій за запропонованими тарифами.
Якщо обсяг запасів менший або дорівнює критичному, то доцільніше зберігати товар на складі сторонніх організацій, в протилежному випадку доцільним є використання власних складів.
Існують такі варіанти організації складування: склади довготермінового зберігання, де товари зберігаються протягом тривалого часу, та регіональні центри розподілу, які використовуються в основному не для зберігання, а для швидкого переміщення товарів торговими посередниками.
Залежно від особливостей ринку підприємство може використовувати один великий централізований склад для обслуговування всього ринку або кілька складів, менших за розміром, які розташовуються поблизу місцевих ринків збуту.
Четвертий етап планування товароруху - управління запасами. Планування запасів є типовою проблемою, що пов'язана з використанням логістичних функцій розподілу. Основними моделями планування запасів є: модель економного розміру замовлення, модель з резервним запасом, модель економного розміру замовлення за наявності знижок за кількість. Кожна з цих моделей дає відповіді на запитання скільки замовляти товарів та коли.
Наступним п'ятим етапом планування товароруху є вибір методу транспортування. Основним завданням при виборі методу транспортування є забезпечення своєчасної доставки без ушкодження вантажів. Рішення стосовно транспортування товарів істотно впливає на витрати товароруху. Від транспортної організації залежить рівень цін на товари, своєчасність постачання та стан товару в момент прибуття у пункт призначення, що у підсумку впливає на рівень обслуговування клієнтів. Для доставки товарів до споживачів підприємство може скористатись такими видами транспорту: залізничний, водний, автомобільний, трубопровідний, повітряний. Обираючи метод транспортування товарів відправники вантажів повинні враховувати не менше п'яти критеріїв, а саме: швидкість (час доставки від пункту до пункту), надійність (виконання графіку), здатність перевозити різні види вантажів, доступність (кількість географічних точок, що обслуговуються), вартість. Ранжування різних видів транспорту представлене у табл. 2.2.
Зважаючи на інформацію, подану в табл. 2.2, якщо відправнику вантажів необхідно терміново відправити вантаж, то для цього найкраще підходить повітряний або автомобільний транспорт. Якщо необхідно вибрати найдешевший вид транспорту, то у цьому випадку доцільно вибрати водний або трубопровідний транспорт. Зазвичай автомобільний транспорт надає найбільше переваг. Дедалі актуальнішим стає змішане транспортування, за якого поєднуються два або кілька методів перевезення товару, що дає змогу зменшити витрати транспортування, підвищити зручність і гнучкість поставки.
Таблиця 2.2
Ранжування різних видів транспорту
| Показник/Бали | 5 | 4 | 3 | 2 | І |
| Швидкість | повітряний | автомобільний | залізничний | водний | трубопровідний |
| Надійність | трубопровідний | автомобільний | повітряний | залізничний | водний |
| Здатність до перевезення різних видів вантажу | водний | залізничний | автомобіль ний | повітряний | трубопровідний |
| Доступність | автомобільний | залізничний | повітряний | водний | трубопровідний |
| Вартість | водний | трубопровідний | залізничний | автомобільний | повітряний |
Останній шостий етап планування товароруху - оцінка та контроль товароруху. На цьому етапі визначаються показники, що можуть бути використані для оцінки ефективності системи товароруху, а саме: час оброблення одного замовлення, час виконання одного замовлення, час, протягом якого товар зберігається в запасі, частка вантажів, які надійшли неушкодженими, частка випадків своєчасної доставки вантажів, витрати товароруху.
Сутність контролю товароруху полягає у співставленні поставлених цілей і досягненнях результатів з метою виявлення відхилень та їх усунення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетингова політика розподілу» автора Сухорська У.Р. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТОВАРНИЙ РУХ І МЕХАНІЗМ ВИКОРИСТАННЯ КАНАЛІВ РОЗПОДІЛЕННЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.
