Склад нерегульованих факторів, ідо визначають обсяг та структуру збуту торговельного підприємства
| Група факторів | Перелік факторів |
| 1. Фактори, які характеризують розвиток торгівлі в районі, що обслуговується | Кількість мешканців на одну роздрібну торговельну одиницю, кількість робітників на 1000 мешканців, середньодушовий товарооборот міста, доля громадського харчування в роздрібному товарообороті зони обслуговування, рівень розвитку позамагазинних форм, ступінь насиченості товарами торговельної мережі в районі, діяльність підприємства. |
| 2. Фактори, що обумовлюють споживчий попит | Грошовий дохід на одного мешканця району, що обслуговується, структура використання власних доходів, співвідношення цін на різні товари, рівень попиту на товар, середня кількість відвідувань підприємства одним мешканцем на пік. |
| 3. Фактори демографічного характеру | Кількість населення в радіусі обслуговування, частка працесироможного населення (від 16 до 60 років) та дітей до IS років в загальній чисельності населення |
| 4. Соціально- психологічні фактори | Структура неробочого часу, рівень споживання, погляди, переконання, думки, звички, настрої, традиції людей, що склалися |
Прибуток торговельного підприємства як результативний показник його діяльності залежить від співвідношення між розміром доходів торговельного підприємства і витратами на здійснення торговельно-фінансової діяльності.
Залежність прибутку від величини доходів і витрат може бути подана так:
(7.15)
де Д - дохід від усіх видів діяльності;
ПВ - поточні витрати для здійснення усіх напрямків діяльності;
ВД - валовий дохід від реалізації товарів;
- дохід від інших видів діяльності;
ВО - витрати обігу;
- витрати, пов'язані зі здійсненням інших видів діяльності;
- відповідно, ціна реалізації і закупівлі товарів;
К - кількість товарів, що реалізується;
- прибуток від іншої діяльності (як різниця між доходами, витратами і втратами від іншої діяльності).
Таким чином, розмір одержаного прибутку залежить від ціни реалізації і закупівлі товарів, кількості проданих товарів, різниці між доходами, витратами обігу і витратами від іншої (позареалізаційної) діяльності. Управління вказаними факторами та їх прогнозування дозволяє забезпечити отримання необхідного прибутку.
Важливим фактором, який впливає на величину прибутку, є рівень ціни закупівлі товарів. Підприємство при здійсненні комерційних угод мусить намагатися закупити товар за якомога нижчою ціною. Це може бути досягнуто шляхом скорочення кількості посередників при закупівлі товарів, використання цінових знижок при узгодженні ціни товару, закупки партій товарів в період їх сезонного розпродажу. Якщо підприємство займається зовнішньоекономічною діяльністю, то зниженню ціни закупівлі товарів може сприяти придбання товарів у іноземних партнерів (при сприятливому співвідношенні курсів національної та іноземної валют) або здійснення прямих товарообмінних (бартерних) операцій (при сприятливому співвідношенні рівня цін на обмінювані товари).
Зростання розмірів одержаного прибутку пов'язане також із збільшенням рівня цін товарів, які продають. Управління цінами реалізації залежить від обгрунтованості вибору цінової політики підприємства на споживчому ринку, використання сприятливої торговельної кон'юнктури в окремі періоди року (дні тижня).
Збільшенню ціни реалізації товарів сприяє розширення продажу сезонних товарів перед початком сезону (коли ціни найвищі), реалізація окремих груп товарів на аукціонах і товарних біржах, експорт конкурентоздатних товарів при сприятливому співвідношенні курсів національної та іноземної валют.
Маса одержаного прибутку залежить від обсягу діяльності підприємства (товарообороту), кількості реалізованих товарів. Збільшенню обсягу продажу сприяє здійснення ефективної маркетингової політики шляхом включення в перелік взаємодоповнюючих товарів, надання споживчого кредиту при реалізації товарів, розширення системи додаткових торговельних послуг, пов'язаних із реалізацією товарів, здійснення ефективних рекламних заходів. Для оптової торгівлі важливе значення в розширенні продажу має регіональна диверсифікація збуту.
Розглянуті фактори прямо впливають на величину доходів, а відповідно, і на прибуток торгового підприємства. При тій же величині доходів посередник може мати різний розмір прибутку, що залежить від величини витрат обігу. Розмір витрат обігу формується під впливом таких факторів, як: обсяг збуту, його склад та асортиментна структура, джерела надходження товарів, місцеперебування контрагентів комерційних угод, умови страхування угод, рівень продуктивності праці на підприємстві, ступінь використання ресурсів, структура капіталу, розміри матеріально-технічної бази тощо. Вищерозглянуті фактори впливають на прибуток від реалізації товарів.
Джерелом зростання прибутку посередника можуть бути також доходи від позареалізаційних операцій за мінусом витрат на ці операції. Зростання доходів від позареалізаційних операцій посередника може бути забезпечено завдяки вкладенню вільних грошових ресурсів у різноманітні цінні папери; продажу їх на фінансовому ринку; придбанню депозитних сертифікатів банків або відкриттю в них депозитних рахунків; здачі в оренду основних фондів, які не використовуються сьогодні; віднесенню певної суми збитку на винних осіб і своєчасному її стягненню; стягненню штрафних санкцій, що пред'являються до контрагентів; урахуванню суми втрат від інфляції і втраченої (недоотриманої) вигоди. Прибуток від позареалізаційних операцій буде більший, якщо не допускати непродуктивних витрат і збитків.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетингова політика розподілу» автора Сухорська У.Р. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика оцінки ефективності функціонування каналу розподілу“ на сторінці 5. Приємного читання.
