• 1.2. Магазини, що обслуговують сільське населення.
Такий поділ є дещо умовним, оскільки сільське населення багато покупок робить у містах, так як орієнтується на більш широкий асортимент представлених товарів, а міські жителі роблять покупки у сільських магазинах, оскільки проводять відпустки у сільській місцевості. Але, відкриваючи магазин необхідно орієнтуватися, перш за все, на контингент населення, який буде здійснювати покупки.
• 2. За характером розташування на території населеного пункту магазини поділяють на:
• 2.1. Магазини, що розташовують безпосередньо у житловій зоні.
• 2.2. Магазини, що розташовуються у місцях загальноміського значення.
Характер розташування магазину визначається різними факторами - величиною міста, його планом, станом транспортних мереж, напрямком та інтенсивністю основних потоків руху населення, щільністю населення.
• 3. За формою товарної спеціалізації магазини поділяють на такі групи:
• 3.1. Універсальні - реалізують зазвичай усі основні групи продовольчих або непродовольчих товарів. При цьому універсальні продовольчі магазини можуть включати у свій асортимент і деякі групи непродовольчих товарів і навпаки. Ці магазини є зручними для покупців, оскільки забезпечують комплексне задоволення їх попиту. Але необхідно враховувати, що універсальні магазини є складними об'єктами для управління, оскільки потребують високого професіоналізму менеджерів.
• 3.2. Комбіновані (комплексні) магазини - реалізують товари різних груп, що поєднані комплексністю їх споживання, тобто вони задовольняють комплексний попит з боку окремих сегментів споживачів. Найбільш поширеними комбінованими магазинами є “Товари для дітей”, “Товари для жінок”, “Спорттовари” тощо.
• 3.3. Спеціалізовані - реалізують декілька груп товарів, що поєднані спільністю попиту. Прикладами спеціалізованих магазинів с магазини взуття, одягу, хлібні магазини, меблеві магазини та багато інших. Цей тип магазинів отримав широке поширення, викликане тим, що вони обмежують свою діяльність обслуговуванням визначеного сегмента населення.
• 3.4. Вузькоспеціалізовані – реалізують товари однієї групи, а інколи - окремої підгрупи. Видами товарної спеціалізації таких магазинів є, наприклад, жіноче взуття, інструменти, чоловічі сорочки тощо. Ще більше поглиблюючи та обмежуючи ринковий сегмент та, відповідно, підвищуючи рівень обслуговування покупців цей тип магазинів відчуває погрози з боку коливань кон'юнктури ринку. Уникнути цієї загрози можна шляхом вибору вузької спеціалізації діяльності по товарах найбільш масового попиту, а також по товарах, що перебувають на початкових стадіях життєвого циклу.
• 3.5. Неспеціапізовані. Неспеціалізовані (або змішані) магазини реалізують товари різних груп, що не пов'язані між собою спільністю попиту. На відміну від універсальних магазинів вони пропонують обмежену номенклатуру груп продовольчих або непродовольчих товарів. Магазини такої форми спеціалізації зазвичай розташовуються у сільській місцевості.
• 4. За методом продажу товарів магазини поділяються на такі групи:
• 4.1. Магазини з індивідуальним обслуговуванням покупців. В цих магазинах продаж товарів здійснюється через продавців. Вибір цього методу визначається специфікою товару. Якщо при купівлі товару покупці потребують консультації або пропонований товар є дуже дорогим (ювелірні вироби, хутро), або товар потребує попереднього зважування та вимірювання (свіжа риба, тканина), то вибирають продаж з допомогою продавців. Критерієм вибору таких магазинів може слугувати і необхідність забезпечення збереження товарів, якщо вони розташовуються у місцях із випадковим контингентом покупців (на вокзалах, зупинках транспорту, тощо.
• 4.2. Магазини самообслуговування. Робота цих магазинів грунтується на принципі вільного відбору товарів покупцями. Такі магазини ефективні при продажу фасованих товарів масового попиту, при високій інтенсивності потоків покупців, оскільки цей метод дає економію чисельності персоналу.
• 4.3. Магазини, що реалізують товари по зразках та каталогах. Ці магазини здійснюють продаж товарів на основі попереднього ознайомлення та розрахунку за товари, забезпечуючи їх наступну доставку споживачам додому. Вибір такої форми доцільно здійснювати при продажу технічно складних або великогабаритних товарів, наприклад пральні машини, холодильники, меблі, будівельні матеріали тощо, зразки яких розміщують в магазинах-салонах, магазинах-складах. Торгівля по каталогам може охоплювати практично усі основні групи непродовольчих товарів складного асортименту, вибір яких не може бути забезпечено в межах лише одного магазину.
Магазини можуть поєднувати різні методи продажу, тому при їх класифікації обирають основний метод, за допомогою якого реалізується більшість товарів.
• 5. За ціновим рівнем товарів, що реалізуються, виділяють такі групи магазинів:
• 5.1. Магазини середнього рівня цін. Такі магазини мають великі можливості для побудови широкого асортименту товарів з цінами, що задовольняють різні контингенти покупців та розраховані на обслуговування масового покупця, тобто великих сегментів ринку.
• 5.2. Магазини низьких цін. Такі магазини формують свій асортимент завдяки найбільш дешевим різновидам товарів, якість яких зазвичай поступається середньому рівню, крім того в таких магазинах нижчий рівень обслуговування покупців, ніж в магазині середнього рівня. Розраховані такі магазини на обслуговування покупців із низьким рівнем доходу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетингова політика розподілу» автора Сухорська У.Р. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маркетингові проблеми функціонування роздрібного підприємства в межах каналу розподілу“ на сторінці 3. Приємного читання.
