- При будь-якій комунікації потрібно враховувати соціальний контекст, що завжди впливає на сприйняття.
На промисловому підприємстві при розробці програми маркетингових комунікацій необхідно пам'ятати про особливості купівельної поведінки організації-споживача та мотивації кожного з учасників купівельного центру, які можуть залучатись до процесу прийняття рішення про закупівлю товарів.
Маркетингова політика комунікацій фірми неможлива без формування комплексу заходів, який може включати різноманітні комунікаційні складові: персональні продажі, каталоги і літературу про види продукції, промоакції, директ-мейл, торгові виставки, рекламу, рекламні сувеніри і подарунки.
Ефективність кожної з цих складових залежить від вдалого поєднання її з іншими засобами стимулювання збуту. Загальний алгоритм планування комплексу маркетингових комунікацій подано на рис. 11.2. Вихідний момент формування цього комплексу - визначення завдань, серед яких можуть бути:
• привернення уваги споживачів;
• формування їхніх знань про товари чи послуги підприємства;
• переконання споживачів щодо цінності таких товарів і послуг при вирішенні тих чи інших проблем споживача тощо.
Рис. 11.2. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій в діяльності промислового підприємства
Саме це в кінцевому підсумку є стимулюванням попиту, що обумовлює збільшення обсягів продажу, поліпшення іміджу самого підприємства і його продукції, збереження частки ринку. Завдання мають бути визначені чітко і конкретно, що дасть змогу контролювати їх виконання, вносити відповідні корективи в разі будь-яких ускладнень. Визначаючи завдання, необхідно орієнтуватись на наявні засоби, враховувати можливі перешкоди (рис. 11.3).
Рис. 11.3. Визначення завдань маркетингової комунікації
Визначення завдань маркетингової комунікаційної політики потребує:
• дослідження ринку: місткість, концентрація споживачів, їхня поведінка, наявність і особливості конкурентних пропозицій та товарів-субститутів;
• знання стратегій збуту, кон'юнктури, чинного законодавства і правил поведінки на конкретному ринку;
• дослідження товару: рівень ринкової новизни, міра диференціації, імідж, роль упаковки, причини і суть рекламацій, рівень супровідного сервісу;
• дослідження каналів маркетингової комунікації: стан, розгалуженість, вартість, досвідченість і лояльність комунікаторів;
• дослідження системи розподілу і збуту: наявність і розгалуженість каналів розподілу, стан системи посередницьких підприємств та організацій, різноманітність методів торгівлі, кваліфікація та досвід продавців.
Аналіз ситуації, пов'язаної з формуванням комплексу маркетингових комунікацій, потребує детальнішого дослідження цільової аудиторії фірми та бажаної для неї зворотної реакції. Цільова аудиторія політики маркетингових комунікацій підприємства - це нинішні та потенційні покупці його товару чи послуги, тобто ті особи, які користуватимуться ними чи впливатимуть на прийняття рішень щодо їх закупівлі.
Саме до них певне промислове підприємство звертатиметься в процесі комунікації, а тому необхідно знати якомога більше про їхню поведінку, систему існуючих цінностей, звички, мотивації, спосіб життя, розпорядок дня, ставлення до товару, міру готовності купити його тощо. Це дає змогу належно спрямувати інформацію, отримати бажану зворотну реакцію.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг промислового підприємства» автора Бойчук І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ В ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА“ на сторінці 2. Приємного читання.
