На ринку ТПП рішення в галузі розробки і впровадження інновацій охоплюють не тільки функції маркетингу, але й інші функції підприємства. У зв'язку з цим, фірми застосовують два підходи до організації співпраці між функціональними підрозділами, які залучаються до інноваційного процесу.
Наступаюча інноваційна стратегія розглядає інноваційний процес як передачу наукових чи технічних знань безпосередньо у сферу задоволення потреб споживача, коли товар перетворюється у носія технології цього задоволення. Форма, яку набуває товар, визначається лише після узгодження технології та потреби, яка задовольняється. Для цієї стратегії характерні:
• 1) налагодження тісної співпраці між службою маркетингу підприємства і економістами, патентознавцями, конструкторами, технологами з метою створення конкурентоспроможного товару та максимального задоволення потреб потенційних споживачів;
• 2) взаємозв'язок функцій менеджменту та маркетингу за рахунок:
– створення спільної групи з провідних спеціалістів різного профілю для формування і фільтрації ідей;
– розробки концепції інновації та її перевірки;
– проведення аналізу можливостей виробництва і збуту нововведення, його ринкового тестування;
– налагодження комерційного виробництва інноваційних товарів, а при потребі - перебудова існуючого технологічного процесу;
• 3) перехресне або паралельне здійснення інноваційної та маркетингової діяльності при наступаючій інноваційній стратегії;
• 4) безпосередня участь маркетологів у всіх етапах інноваційного процесу, так як комерційний успіх нововведення залежить від відповідності його характеристик вимогам потенційних споживачів і оцінки потенційного попиту на нього. Це вимагає участі служби маркетингу в інноваційній діяльності, що передбачають Міжнародні стандарти якості ISO.
Стратегія пристосування інновацій виключає можливість участі маркетологів у інноваційному процесі на початкових його етапах, а саме:
• на етапі розробки дослідного зразка, коли виникає необхідність пошуку службою маркетингу його потенційного споживача. Вибір цієї стратегії особливо характерний у випадку радикально нових технічних або технологічних досягнень, коли традиційний досвід маркетологів, пов'язаний з існуючими товарами, ринками і споживачами, впливає негативно. Тобто тоді, коли має місце впровадження принципово нових товарів на нових ринках;
• на етапі просування інновації на ринок і стимулювання її продажу, оскільки потенційні споживачі, як правило, не мають чіткого наміру придбати нововведення, у зв'язку з чим здійснюється активний пошук потенційних покупців або сфери майбутнього застосування товару.
Стратегія пристосування має значний ступінь ризику та невизначеності. Такі наукові дослідження можуть проводитись роками, вимагаючи залучення значних коштів, висококваліфікованих спеціалістів, і при цьому мати високу ймовірність комерційного провалу. Проте за умови успіху на ринку "фірма-піонер", як правило, отримує надприбутки внаслідок монопольного становища. Прикладом впровадження стратегії пристосування інновацій на практиці є відкриття фірмою "Дюпон" унікального волокна-нейлону, що дало їй змогу надовго стати лідером у відповідній галузі.
У будь-якому випадку вихід підприємства з нововведеннями на ринок супроводжується значним рівнем ризику. Відомий вчений Купер дослідив причини успіху і провалу 195 промислових компаній, з яких у 102 випадках фірми мали успіх, тоді як у 93 - невдачу. За результатами цих досліджень визначено три ключові фактори успіху нововведення на ринку:
• 1) перевага товару над товарами-конкурентами, тобто коли ТПП має особливі властивості, які сприяють кращому його сприйняттю споживачами;
• 2) маркетингове ноу-хау фірми, тобто краще розуміння ринку, поведінки покупців, темпів сприйняття товару-новинки, тривалості його економічного циклу та розмірів потенційного ринку;
• 3) наявність технологічного ноу-хау, тобто тісне поєднання процесів НДДКР і виробництва на підприємстві.
Згідно даних Купера, товари з високими оцінками за всіма ключовими факторами мають рівень успіху біля 90%. Доцільно також відзначити, що ці три фактори повинні знаходитися під контролем промислового підприємства.
Послідовність розробки нового ТПП аналогічна послідовності етапів цього процесу маркетингової діяльності на споживчому ринку. Починається інноваційна діяльність на будь-якому ринку з виникнення ідеї та формування банку ідей. Але, деякі вчені зазначають, що на ринках промислових товарів, як правило, ідеї нових товарів виникають не за ініціативою розробника, а створюються клієнтами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг промислового підприємства» автора Бойчук І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Специфіка управління інноваціями у маркетинговій товарній політиці промислового підприємства“ на сторінці 4. Приємного читання.
