– продаж промислового товару будь-якому торговому посереднику.
Розуміння специфіки ділових відносин важливо у процесі управління маркетингом на промисловому підприємстві в процесі організації закупівель.
Основні критерії, які визначають ступінь деталізації контрактів купівлі-продажу ТПП у формальних ділових відносинах, представлено на рис. 4.2.
Рис. 4.2. Критерії ступеня деталізації угод при формальних відносинах
II. Неформальні ділові відносини включають такі характеристики:
• 1) лояльність - тобто допомога постачальникам у проведенні НДДКР і лабораторних експертиз; допомога у фінансуванні, а також підтримка своїх постійних покупців;
• 2) взаємна довіра, яка сприяє встановленню довготривалої співпраці;
• 3) взаємна вигідність зв'язків для учасників процесу купівлі-продажу. Відносини між підприємством-покупцем і організацією-продавцем на ринку промислових товарів можна також розглядати в розрізі ще трьох видів: залежні, незалежні та взаємозалежні, характеристика яких подана в табл. 4.1.
Таблиця 4.1. Види і характеристика взаємозв'язків "постачальник - покупець"
| Залежні взаємозв'язки | Налагоджуються за умови ринкової домінації одного підприємства над іншим. У стосунках між постачальником і покупцем переважає домінуюча стратегія закупівлі, коли одна сторона домінує над іншою - стратегія домінації. |
| Незалежні взаємозв'язки | Виступають на ринках з великою кількістю постачальників і покупців, найдоцільнішою стратегією закупівлі виступає стратегія конкурентоздатного придбання. |
| Взаємозалежні взаємозв'язки | Характерні для ринків із незначною кількістю як постачальників, так і покупців, і одна сторона залежить від іншої. За таких умов притаманна орієнтація на стратегію кооперації, коли обидві сторони готові налагодити довготривалі стосунки, вільний обмін інформацією тощо. |
Рішення про закупівлю ТПП на промислових ринках не приймаються спонтанно. Прийняття такого рішення - це серйозна процедура, яка включає різноманітні дії, в яких може приймати участь велика кількість представників від організації-споживача та які в кінцевому результаті націлені на укладення контрактів про закупівлю товарів і послуг у підприємства-продавця. Таким чином, закупівля - це не просто одинична дія, а процес прийняття рішення, результатом якого стають договірні зобов'язання кожного з його учасників.
Проведення переговорів про укладення контракту на закупівлю ТПП потребує вміння і досвіду. Покупець повинен бути обізнаний із собівартістю товару як на власному підприємстві, так і на підприємстві-продавця. Він має бути в стані правильно проаналізувати факти, визначити межі цін та оцінити вплив загальної кон'юнктури на пропозицію в галузі, яка є постачальником для його підприємства. Переговори між покупцем і продавцем майже завжди є відображенням їх політики (стратегії), котра визначається співвідношенням потреб покупця і бажанням продавця укласти угоду.
Постачальник, якому терміново потрібний додатковий обсяг продажів, котрий не впевнений в отриманні замовлення або який знає, що у нього мало часу, веде переговори зовсім не так, якби ситуація склалась навпаки. Так само і покупець, який знає, що у постачальника немає конкурентів, він має небагато даних для обґрунтованого аналізу ціни, а також не може закупити велику партію товару або терміново змушений виконати замовлення, буде вести переговори зовсім не так, як в інших умовах. Крім того, на прийняття рішення про закупівлю значний вплив має і тип закупівельної ситуації.
Важливе значення для промислових підприємств також має планування закупівельної діяльності, яка є обґрунтуванням для прийняття рішення про придбання необхідних ресурсів. План закупівельного процесу - це комплекс планових розрахунків, за якими встановлюється номенклатурний перелік, розміри, цільове призначення потреб у ресурсах, визначаються джерела їх покриття і обсяги витрат на здійснення реальної купівлі ТПП.
Промислові підприємства розробляють довгострокові та поточні плани. Довгостроковий план підприємства складається на базі стратегічних цілей щодо номенклатурного переліку і структури випуску продукції відповідно до перспективних оцінок її майбутнього збуту. Це потребує визначення потреби підприємства у виробничих потужностях і матеріально-технічних ресурсах для виробництва продукції та взаємозв'язків, які обмежені через відсутність таких фінансових, матеріальних чи трудових ресурсів.
Поточне планування закупівельної діяльності підприємства включає:
• дослідження промислового ринку сировини та матеріалів;
• визначення потреби підприємства в матеріально-технічних ресурсах;
• складання детального плану проведення закупівлі окремих ТПП;
• функціонально-вартісний аналіз закупівельної діяльності тощо. Отже, процес прийняття рішення про закупівлю ТПП складніший та раціональніший, ніж процес купівлі споживчих товарів. Він має колегіальний характер, так як до нього залучають кваліфікованих фахівців, які здійснюють вибір на основі об'єктивних оцінок, а не керуються суб'єктивними думками.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг промислового підприємства» автора Бойчук І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРОЦЕС ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ЗАКУПІВЛЮ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ“ на сторінці 2. Приємного читання.
