• ускладнене логістичне обслуговування поставок;
• ускладнене адміністративне обслуговування;
• проблеми з дотриманням постійного рівня якості;
• порівняно високі ціни.
Залежно від ступеня перетворення закуплених ТПП, а також ступеня ускладнення кінцевого вибору закупівельні рішення можуть бути більш або менш складними і, відповідно, тягнуть за собою певні капітальні витрати. Деякі підприємства використовують закуплені товари з метою подальшого виробництва готових виробів, інші - з метою їх подальшого перепродажу в незмінному стані. У зв'язку з цим, розрізняють два альтернативні види купівельних ситуацій з точки зору предмета закупівлі: закупівлі одиничних елементів і закупівлі цілих модулів.
Закупівля одиничних елементів (англ. unit sourcing) - це закупівлі мало ускладнених компонентів і деталей, що становлять кінцевий виріб. Такі закупівлі реалізують підприємства, які є зникаючою моделлю високого рівня вертикальної інтеграції. Закупівля модулів (англ. modular sourcing) - це придбання готових модулів і систем.
Підприємства, які здійснюють закупівлі одиничних елементів, із яких в кінцевому результаті виробляють готові продукти, мають справу з більшою кількістю постачальників, з якими співпрацюють. Такі закупівлі вимагають залучення більших коштів, а відповідальність за цілий закупівельний процес несе покупець. У набагато кращій ситуації знаходяться ті підприємства, які здійснюють закупівлі готових модулів. Основні відмінності між закупівлею одиничних елементів і закупівлею цілих модулів наведено у табл. 3.4.
Як свідчать результати досліджень, проведені в машинобудуванні, закупівлі готових модулів є набагато зручнішими, оскільки відзначаються нижчим рівнем ризику і витрат, ніж це відбувається у випадку закупівель одиничних елементів.
Таблиця 3.4. Відмінності між закупівлею одиничних елементів і модулів
| • Багато компонентів і деталей | • Небагато модулів |
| • Численні постачальники компонентів і деталей | • Нечисленні постачальники готових модулів |
| • Горизонтальні структури постачальників | • Пірамідальні структури постачальників |
| • Значні витрати, пов'язані з необхідністю координації поставок | • Менші витрати, пов'язані з координацією поставок |
| • Велика роль споживача у здійсненні поставок | • Перенесення відповідальності за поставки на постачальників |
Вищезгадану групу промислових закупівель можна також доповнити концепцією закупівель цілої товарної групи. Такі закупівлі ТПП, як правило, здійснюються інтегрованим постачальником, який зобов'язаний до виконання багатьох узгоджених згідно контракту послуг, що виходять далеко за межі звичайної поставки товарів (наприклад, дослідження ринку, узгодження цін, реалізація рекламацій тощо). Найчастіше відповідні рішення зустрічаються в автомобільній промисловості.
Серед закупівельних ситуацій на промислових підприємствах, які враховують час поставок, можна виділити такі:
• 1) закупівлі "на склад" (англ. stock sourcing);
• 2) закупівлі згідно з принципами "pull" (з англ. - тягнути);
• 3) закупівлі за принципом "just in time" (з англ. - своєчасно). Закупівлі на склад полягають в укладанні з постачальниками таких угод, які забезпечують нечасті поставки великих партій ТПП. Покупець складує надлишок товару на своєму складі, тому що знає, що постачальник наступну партію поставлятиме через довший час. Такого типу закупівлі стосуються ТПП із порівняно низькою вартістю. Цей тип закупівель характерний також для промислових підприємств, які діють в галузях, що характеризуються високим рівнем спеціалізації та невеликою кількістю постачальників на ринку.
Закупівлі згідно з принципом "pull" пов'язані із запуском виробництва на замовлення, що уможливлює мінімізацію запасів покупцем.
Ідея поставок "just in time" сприяє зменшенню запасів ТПП у цілому ланцюгу поставок, однак пов'язується з ризиком невчасної поставки товару у встановлений час, і, як наслідок, може призводити до простоїв у виробництві та відсутності дотримання принципу повного асортименту.
Промислові підприємства із суб'єктивної точки зору мають можливість вибору двоякого виду здійснення трансакцій, можуть їх робити самостійно (індивідуально) і здійснювати закупівлі спільно для групи споживачів. До відома, трансакція (від англ. transaction) - це логічно осмислена операція, яка має сенс і може бути здійснена тільки повністю (наприклад, перевід коштів) або ж повністю відмінена (скасування умов договору).
Самостійні закупівлі пов'язані з традиційною концепцією закупівель на потреби підприємства, яке в індивідуальний спосіб шукає постачальників, а надалі з групи "відібраних" визначає потенційних продавців. Потенційними постачальниками стають ті, які в якнайповніший спосіб можуть справитися з вимогами з боку споживача. Покупці контролюють переміщення товарів, здійснюючи їх корективи в разі виникнення відхилень від визначених норм, або взагалі змінюючи існуючих партнерів.
Формою реалізації спільних закупівель є закупівельні консорціуми - горизонтальні структури, які створюють незалежні споживачі. Такі закупівлі можуть також здійснювати суб'єкти, незалежні юридично і фінансово. Така форма реалізації закупівель ТПП застосовується з великим успіхом у сфері громадських закупівель, наприклад, в галузі охорони здоров'я. Порівняно рідше використовують її в приватному сектора
В Україні практика спільних закупівель не практикується, за винятком, коли підприємства використовують метод спільного здійснення закупівель разом із іншими суб'єктами, що функціонують на ринку, найчастіше під час закупівель на глобальному ринку. Ця стратегія дає змогу знижувати витрати на закупівлі та розподіляти закупівельний ризик між її учасниками.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг промислового підприємства» автора Бойчук І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Етапи трансформації попиту на товари промислового призначення у межах виробничого ланцюга“ на сторінці 4. Приємного читання.
