Закупівельна логістика. Керування постачаннями

Інфраструктура товарного ринку

Однак каталоги опису зазвичай не містять інформації про ціни, без чого важко домогтися економічно вигідних рішень щодо матеріалів та конструкції майбутніх виробів. Тому прямим завданням органів постачання є збирання інформації про ціни, можливі терміни постачань, транспортні витрати і пошук їхнього оптимального сполучення.

Кількість матеріалів, початок постачань і тривалість їх періоду залежать від виробничих програм компанії, що, у свою чергу, визначаються результатами вивчення ринків збуту. Загальною проблемою для більшості компаній є дилема: як здійснити виробничу програму — шляхом міцного, але не завжди економічно ефективного забезпечення матеріалами чи затримуючи випуск продукції у зв'язку з витратами додаткового часу на закупівлю економічно вигідних матеріалів?

Вивчивши ринок і зупинившись на конкретних постачальниках, відділ закупівель зобов'язаний визначити потреби підприємства чи фірми в конкретних поставках. Визначення потреб ґрунтується на стратегії керування запасами, чому в підручнику присвячено спеціальний розділ. Наведемо основні принципи визначення потреб. Насамперед, це виявлення товарів і послуг за їхньою якістю, кількістю, в основному, двома методами: через визначення потреб на основі замовлень і на основі витрат. Визначення потреб на основі замовлень, наприклад, у машинобудуванні, відбувається шляхом розкладання специфікацій на окремі комплектуючі з урахуванням уже наявних складських запасів. Первинними тут є потреби в готових виробах, вторинними — у вузлах, з яких комплектуються вироби, третьоступеневими — у деталях, з яких складаються вузли. Терміни задоволення наступних потреб визначаються на основі строків закупівлі попередніх.

Якщо потреби на основі замовлень не можуть бути визначені чи застосування цього методу е недоцільним, то використовують метод визначення потреби на основі витрат чи минулого досвіду. Прогнозована потреба в цьому випадку визначається за допомогою найпростіших розрахункових методів. На додаток до них на практиці часто користуються інтуїтивними методами прогнозування — насамперед, у тих випадках, коли витрати не зазнають сезонних коливань, впливу зовнішніх факторів.

У західних країнах продукція виробничого призначення, що придбавається фірмами, класифікується за видами заготовленого товару і способами їхньої закупівлі. Традиційно виділяють такі види товарів: сировину, основні матеріали, паливо і устаткування. Такий розподіл зумовлюється приблизно однотипною питомою вартістю, а також умовами зберігання і застосування окремих видів цих товарів.

Способи постачання закуповуваних матеріалів дуже різноманітні. Товари, потреба в яких виникає непередбачувано, і які не потребують тривалого зберігання, закуповуються, як правило, у терміни, близькі до їхнього споживання. Матеріали разового і постійного споживання, необхідні до визначеного моменту, закуповуються на умовах договірного постачання, з обумовленням точного часу. За такого способу постачання обсяг запасів матеріалів на фірмі зменшується, а пов'язані з ним витрати скорочуються. Різкому зниженню виробничих запасів сприяють регулярні постачання таких партій матеріалів, що доставляються споживачеві через визначені інтервали часу відповідно до графіка потреби в них виробництва на той чи інший період. Із метою спрощення процедури оформлення замовлень і зниження накладних витрат застосовуються групові постачання декількох видів однотипних товарів, що постачаються й дрібними партіями. У таких само цілях фірми стали використовувати автоматизовану систему комп'ютерного зв'язку. Фірми здійснюють також кон'юнктурні та спекулятивні закупівлі товарів.

Найважливіший елемент у політиці закупівель — аналіз ціни товарів, що постачаються. Для аналізу ціни закупівель, так само як і аналізу вартості власного виробництва, використовуються різні види розрахунків:

• простий метод калькуляції (показник загальних витрат поділяється на показник виробничої продукції);

• калькуляція за еквівалентними показниками (витрати розподіляються за окремими статтями і беруться усереднено);

• постійна калькуляція (точний облік витрат за кожною операцією на базі АСУ).

Аналіз цін враховує також додаткові роботи і послуги, наприклад, проведення консультацій, підготовку документації, упакування, мита, транспортування та ін. При цьому застосовуються такі види аналізу ціни:

• на всіх стадіях — від виникнення продукту до його надходження споживачеві (постатейною калькуляцією визначають ціну нетто, включаючи заготівельні витрати);

• розрахованої із загальної вартості виконаних робіт і послуг, тут додатково враховують витрати на контроль, зберігання, фінансування);

• за тенденції до підвищення цін на аналогічні товари (за допомогою розщеплення витрат на первинні, використовувані при розрахунку одиниці продукції в конкретний момент, і наступні витрати, на основі яких відбувається розрахунок ціни на визначену партію продукції);

• за допомогою кривої освоєння нової продукції;

• в тимчасовому періоді (порівнюються стара і нова комерційні пропозиції, при цьому враховуються зміни у використовуваній сировині, витратах, ринкових відносинах та ін.);

• за первинними витратами на одиницю продукції;

• аналіз за допомогою змінних цін (застосовуються, в основному, під час розроблення довгострокових договорів за спонтанної зміни цін);

• на основі відкритих даних (курс валют, біржові курси, митна статистика тощо).

При здійсненні закупівель не обов'язково розраховувати складові ціни одержуваного товару, однак останнім часом між покупцем і продавцем почастішав обмін даними, що містять складові витрат виробництва й інших елементів, з яких складається ціна продукту закупівель. Особливо широкого застосування така практика набула при укладанні довгострокових договорів про постачання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інфраструктура товарного ринку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Закупівельна логістика. Керування постачаннями“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Характеристика основних елементів інфраструктури сучасного товарного ринку

  • Функції елементів інфраструктури та їхні особливості за економічних умов, що сформувалися в Україні

  • Інфраструктура товарного обігу у взаємозв'язку з маркетинговою діяльністю підприємств на товарному ринку

  • Розділ 2. МАРКЕТИНГОВІ ПОСЕРЕДНИКИ В ІНФРАСТРУКТУРІ ТОВАРНОГО РИНКУ

  • Договори, спрямовані на передачу майна у власність

  • Договори на постачання газу, нафти, електроенергії, теплової енергії, води

  • Договори на виконання робіт (усі види договорів підряду)

  • Комерційні посередники в інфраструктурі товарного ринку

  • Торговельні доми

  • Рекламні посередники в інфраструктурі товарного ринку

  • -агентства

  • Агентства з директ-маркетингу

  • Засоби масової інформації (ЗМІ)

  • Директ-маркетингові агентства

  • Консалтингові посередники

  • Класифікаційні форми економічного контролю в Україні

  • Розділ 3. ЛОГІСТИКА У СФЕРІ РОЗПОДІЛУ, ЗБЕРІГАННЯ І ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • Стратегія і тактика логістики

  • Керування замовленнями в комерційній логістиці

  • Закупівельна логістика. Керування постачаннями
  • Збутова логістика. Вибір каналів розподілу

  • Взаємозв'язок концепцій логістики і маркетингу

  • Логістичні інформаційні системи

  • Перспективи розвитку логістики

  • Нові передумови розвитку і вимоги

  • ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА