Торговельний асортимент складається з товарних груп і товарних одиниць, які пропонують покупцям і називаються товарним асортиментом. Останнє тлумачать як групу однойменної продукції, конкретизованої у назвах, видах, ґатунках, розмірах, артикулах тощо. Наприклад, продукція "вугілля кам'яне" характеризується аналогічними функціонально-корисними властивостями, особливостями видобування, продажем певній цільовій групі покупців, реалізацією однотипними каналами розподілу в межах установленого діапазону цін. За змістом товарна група відповідає однойменному класифікаційному угрупованню ДКПП, яке послідовно поділяється на класи, категорії, підкатегорії, типи. Товарна одиниця торговельного асортименту відповідає класифікаційному угрупованню "тип". Частка окремих товарних груп і товарних одиниць у загальному обсязі торговельного асортименту характеризує його структуру.
Сучасному товарному ринку притаманний значний динамізм структури торговельного асортименту, і найбільше це стосується ринку товарів виробничо-технічного призначення, оскільки невідповідність його структури споживчому попиту спричинює накопичення зайвих товарних запасів, штучний дефіцит на інші потрібні споживачам товари. Наявний у сфері обігу торговельний асортимент, власне, є пропозицією товарів. Він має бути ширшим за попит, який фактично утворився на ринку, щоб задовольнити всі потреби споживачів і сприяти просуванню на ринок нових товарів. Фіксуючи зміни в структурі торговельного асортименту, товарний ринок сигналізує підприємцям про задоволення потреб у конкретних товарах, падіння попиту на них та необхідність виведення на ринок нових товарів.
Товарний ринок найуспішніше функціонує за умов відкритої економічної системи, яка передбачає вільне переміщення товарів і капіталів як усередині держави, так і за її межі. Водночас він є сферою, в якій державне регулювання є найефективнішим. Саме через товарний ринок держава акумулює й вилучає кошти та матеріальні ресурси на розв'язання загальнодержавних і, зокрема, соціальних завдань*22.
*22: {Ястремская Е.Н. Инфраструктура товарного рынка [Текст] : учеб. пособие / Е.Н. Ястремская, Д.В. Райко. — X.: ИНЖЕК, 2006. — 216 с.}
Організація товарного ринку включає створення такої структури відносин, за якої попит покривається пропозицією за ціни, що вигідна і постачальникам, і покупцям. Ця структура передбачає ефективне поєднання конкуренції — між постачальниками і між споживачами, вона може вимагати об'єднання, роз'єднання, модернізації, реконструкції, залучення іноземних інвесторів та інших рішучих дій. Тут не може бути універсальних засобів. Кожен ринок потребує індивідуального інструментарію для досягнення загальної мети — встановлення конкурентної динамічної рівноваги попиту і пропозиції. Основними джерелами збільшення надходження товарів до споживчого ринку є виробництво, система розподілу, імпорт. Головне з них — виробництво споживчих товарів.
Обсяги надходжень продукції на споживчий ринок багато в чому залежать від того, куди спрямовано товарні потоки, тобто від часток позаринкового розподілу і дрібної оптової торгівлі та від зміни товарних запасів. Однак реальним важелем державного впливу на товарне наповнення споживчого ринку є імпорт, і треба добре проміркувати, як використати це джерело.
Оздоровлення (нормалізація) всієї економіки та споживчого ринку як її окремої сфери полягає в досягненні в економічному та соціально-політичному розуміннях стійкого становища. Для стабілізації споживчого ринку треба або постійно збільшувати пропоновану державою масу споживчих товарів, або різко скоротити платоспроможний попит населення, тобто підвищити роздрібні ціни.
Я. Корнаї справедливо пов'язував відокремленість споживчого ринку з наявністю двох окремих систем грошового обігу: безготівкового, який задовольняє потреби виробництва, і готівкового, який обслуговує потреби населення. Оперуючи поняттями "м'якості" і "жорсткості" бюджетних обмежень, він довів, що "роздвоєння" єдиного грошового обігу викликане формуванням у процесі індустріалізації адміністративної системи управління економікою. Справді, перехід від торгівлі виробничими товарами до їх централізованого розподілу зумовив виродження грошей, що циркулюють на цьому ринку: вони перетворилися на безготівкові платіжні засоби, які виконують з усіх функцій грошей тільки одну — функцію обліку. Якщо безготівкові засоби у масштабах народного господарства перетворяться на готівку і потраплять на споживчий ринок, то неминуче настане руйнівна інфляція, оскільки відповідних їм споживчих вартостей не вироблено.
Основними умовами функціонування товарного ринку є такі:
1. Матеріальна зацікавленість виробника в обслуговуванні попиту. Це наріжний камінь усієї системи ринкових відносин узагалі. її основу становлять відносини власності на засоби виробництва і створюваний продукт. Власність визначає свободу виробника у маневруванні ресурсами, дає можливість самостійно приймати рішення з вигодою для себе, а також для суспільства в цілому, нести відповідальність за свої рішення, у тому числі матеріальну.
Спонукальним мотивом до дій для виробника є прибуток. Тому держава повинна створювати відповідні умови для реалізації виробником матеріальної зацікавленості, тобто формувати законодавчу базу, яка б давала змогу поєднувати всі види інтересів у суспільстві.
2. Наявність резервів виробничих потужностей і робочої сили. Якщо виробничі потужності використовуються на 100 % за повної зайнятості всього працездатного населення, то виробництво не може оперативно реагувати на зміни попиту, виробник не має маневру для переналагодження виробництва на випуск нової продукції. Звідси — випуск продукції, яка не має попиту, втрата конкурентних позицій на ринку, велика кількість непроданого товару і, як наслідок, неефективне використання виробничих ресурсів.
Щодо резерву робочої сили, то практика показала, що в ринковій економіці варто підтримувати оптимальний розмір цього резерву, оскільки суспільство зазнає великих втрат як за безробіття, так і за повної зайнятості.
Чим визначається оптимальний розмір зазначених резервів? Оскільки кінцевою метою виробника є отримання максимального прибутку, то очевидно, що для нього оптимальним буде такий резерв виробничих потужностей і робочої сили, за якого він отримуватиме максимальний прибуток за найменших витрат.
3. Наявність інфраструктури ринкового господарства, тобто взаємопов'язаної системи організацій, яка обслуговує потоки товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили*
Тут важливо зазначити, що в ринковому господарстві всі суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, мають перебувати у рівних умовах, кожному з них з боку держави має гарантуватися однаковий юридичний і фактичний захист.
4. Наявність стійкого грошового обігу. Нестійкий грошовий обіг у країні формує особливу психологію учасників ринку. Висока інфляція викликає у споживача великі інфляційні очікування. За цих умов, щоб позбутися "гарячих грошей" і уникнути збитків, споживач виявляє ажіотажний попит на товари і послуги, що в результаті дає виробникові помилковий орієнтир на розширення виробництва та пропозиції товарів.
Стійкий грошовий обіг робить життя розміреним і передбачуваним. Споживач формує сталий попит на товари і послуги, його дії передбачаються виробником. Стабільність грошової одиниці робить привабливими для населення вклади в банках, що створює стійку інвестиційну базу для виробника. Ринок товарів та послуг набуває стабільного і динамічного характеру.
Є низка умов, окрім основних, які прямо чи опосередковано впливають на ефективність функціонування товарного ринку. Це політичне становище в країні та за її межами, екологічна ситуація та ін. Інакше кажучи, товарний ринок не може функціонувати ізольовано від складних внутрішніх та зовнішніх процесів суспільного розвитку.
З'ясувавши сутність інфраструктури товарного ринку, треба визначити концепцію його подальшого розвитку. Трансформаційні процеси, що відбуваються в економіці України, дедалі більше залучають її до загальносвітових процесів глобальної конкуренції. На противагу діяльності українських підприємств на внутрішньому ринку діє відпрацьована десятиліттями маркетингова стратегія європейських, американських та азійських багатонаціональних корпорацій. Це призвело до зникнення з ринку багатьох асортиментних груп товарів вітчизняного виробництва, витіснення їх імпортними товарами, просування яких до споживача інтенсивно фінансується іноземним капіталом. Відбувається процес фактичної монополізації окремих сегментів внутрішнього ринку, особливо ринку споживчих товарів, іноземними виробниками.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інфраструктура товарного ринку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 7. Приємного читання.
