ВСТУП

Інфраструктура товарного ринку

Розподіл на ринку здійснюється на основі отриманих доходів. Із позиції ринкових відносин будь-який дохід, одержаний на основі вільної конкуренції, справедливий, а той, хто не в змозі його отримати (за станом здоров'я, віком і т. ін.), приречений на бідність.

Ринок не може створити умови реалізації права на працю всім членам суспільства. На роботу влаштовуються лише ті, на чию робочу силу є попит. Вільний ринок не гарантує повної зайнятості населення, а також стабільного рівня цін.

По-друге, механізм вільної конкуренції не забезпечує економіку потрібною кількістю коштів на розвиток виробництва. Виникає нестача грошей, і проблему емісії грошей вирішує держава, зокрема Національний банк України.

По-третє, діяльність вільних конкурентів часто призводить до небажаних ефектів, таких як забруднення навколишнього середовища і продуктів харчування пестицидами та іншими шкідливими речовинами, розвиток наркоманії, алкоголізму і т. ін. Вільний ринок часто ігнорує потенційно негативні наслідки рішень, що приймаються, а також не сприяє збереженню ресурсів, що не відновлюються.

По-четверте, вільний ринок не створює стимулів для виробництва товарів і послуг колективного користування, не здатний забезпечити суспільство послугами, які потрібні кожній людині і від яких ніхто не отримує прибутку (оборона, державне управління, охорона природи тощо).

По-п'яте, ринок не забезпечує дійової мотивації для фундаментальних досліджень. Він реалізує вже наявні науково-технічні досягнення, але не виділяє коштів для фундаментальних досліджень у науці й техніці, а вони вкрай необхідні для розвитку суспільства у віддаленій перспективі.

По-шосте, економіка, яка функціонує на основі вільного ринку, підвладна нестабільному розвитку з відповідними рецесивними (спад чи уповільнення темпів зростання виробництва) та інфляційними процесами.

Але вільний ринок — це абстракція — у минулому і тепер відбувається регулювання ринку, оскільки умовам вільного ринку не відповідає ніяка державність. Насправді повної свободи нема і бути не може. Ще М.І. Бухарін зазначав, що суб'єкт, котрий господарює, у своїх мотивах і діях залежить від суспільного середовища. Г.В. Плеханов підкреслював, що свобода господарської діяльності не існує сама по собі, а є наслідком пізнання економічних законів і полягає в умінні підкорятися їм, найвигіднішим чином комбінувати свою діяльність відповідно до об'єктивних взаємозв'язків. Дж. Гелбрейт стверджує, що сьогодні не може бути вільного ринку, який був за часів А. Сміта, і той, хто закликає до цього, — людина з психічним захворюванням клінічного характеру.

Отже, не може бути повної економічної свободи, але вона має бути достатньою для сприяння швидкому розвитку економіки і забезпечення розвитку нормального, цивілізованого регульованого ринку.

Регульований ринок — це результат цивілізації та гуманізації суспільства, коли держава прагне якось пом'якшити удари ринку по інтересах окремих членів суспільства, але не настільки, щоб знищити мотивацію до творчої, ініціативної праці і ризику в господарській діяльності. Ринок повинен бути регульованим, щоб зняти чи якось обмежити його негативні наслідки.

Ще М.Д. Кондратьєв зазначав, що регулювання в межах капіталістичної системи обмежене державною власністю і здійснюється опосередковано*20.

*20: {Кондратьев НД. Проблемы экономической динамики [Текст] / Н.Д. Кондратьев. — М.: Экономика, 1989.}

Деякі автори донедавна заявляли про неприпустимість терміна "регульований ринок" ("гарячий лід", "квадратне колесо", тобто абсурд) на тій підставі, що ринок є саморегульованою системою.

Але справа в тому, що ринок може регулюватися:

• за допомогою власне свого ринкового механізму, елементами якого є конкуренція, прибуток, ціна, попит, пропозиція тощо;

• державою прямо та опосередковано через державні замовлення, податки тощо.

На сьогодні вкрай важливо, як зазначав В. Леонтьев, знайти оптимальне поєднання ринкового і державного важелів регулювання. Поки що немає жодної держави, яка б ідеально відповідала цій вимозі.

Взаємодія цих двох аспектів регулювання ринку має моніторинговий (тобто нагадувальний) характер, який свідчить про посилення або власне ринкового механізму, або державного регулювання. Держава певною мірою забезпечує умови функціонування ринку, і надмірне втручання держави в ринкові відносини призводить до їх деформації. Найбільш яскравим прикладом деформації ринку може бути ринок в економіці радянських часів та пострадянський ринок.

Умови функціонування ринку були такими, що його позитивна роль у розвитку економіки зводилася нанівець. Звідси заяви про відсутність ринку, які не зовсім достовірно відображають реальність, оскільки були акти купівлі-продажу, що визнавали і визнають окремі економісти не лише України, а й Заходу (наприклад, В. Ойкен та ін.). Особисте підсобне господарство за різних часів мало різний ступінь товарності, але без нього селянин не зміг би існувати. Таким чином, ринок був і є, але він серйозно деформувався.

Основні риси деформації ринку в умовах адміністративно-командної, чи директивної, системи господарювання:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інфраструктура товарного ринку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП
  • Характеристика основних елементів інфраструктури сучасного товарного ринку

  • Функції елементів інфраструктури та їхні особливості за економічних умов, що сформувалися в Україні

  • Інфраструктура товарного обігу у взаємозв'язку з маркетинговою діяльністю підприємств на товарному ринку

  • Розділ 2. МАРКЕТИНГОВІ ПОСЕРЕДНИКИ В ІНФРАСТРУКТУРІ ТОВАРНОГО РИНКУ

  • Договори, спрямовані на передачу майна у власність

  • Договори на постачання газу, нафти, електроенергії, теплової енергії, води

  • Договори на виконання робіт (усі види договорів підряду)

  • Комерційні посередники в інфраструктурі товарного ринку

  • Торговельні доми

  • Рекламні посередники в інфраструктурі товарного ринку

  • -агентства

  • Агентства з директ-маркетингу

  • Засоби масової інформації (ЗМІ)

  • Директ-маркетингові агентства

  • Консалтингові посередники

  • Класифікаційні форми економічного контролю в Україні

  • Розділ 3. ЛОГІСТИКА У СФЕРІ РОЗПОДІЛУ, ЗБЕРІГАННЯ І ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • Стратегія і тактика логістики

  • Керування замовленнями в комерційній логістиці

  • Закупівельна логістика. Керування постачаннями

  • Збутова логістика. Вибір каналів розподілу

  • Взаємозв'язок концепцій логістики і маркетингу

  • Логістичні інформаційні системи

  • Перспективи розвитку логістики

  • Нові передумови розвитку і вимоги

  • ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА