Необхідно відзначити, що, розробляючи нормативні документи. Міністерство фінансів наблизило Україну до міжнародної практики калькулювання собівартості продукції з використанням елементів так називаної системи "директ- костінг", що передбачає калькулювання неповної собівартості (без загальногосподарських і збутових витрат). Але, зважаючи на те, що з розвитком ринкових відносин самостійність підприємств значно розширюється: самостійно встановлюються ціни на продукцію з урахуванням попиту і пропозиції. При урахуванні вказаного необхідним стає формування повної собівартості.
У ринкових умовах господарювання завданням калькулювання є не тільки розрахунок фактичної собівартості, але ще і створення можливості для прогнозування найбільш прийнятної собівартості, що приносить за даних умов найбільший прибуток. Тобто акцент переноситься в сферу управлінського обліку, що буде займатися прогнозуванням, нормуванням і контролюванням собівартості для цілей аналізу витрат, ціноутворення, розвитку виробництва і випуску конкурентоздатної продукції.
Можна зрозуміти фіскальну мету Міністерства фінансів України не говорячи вже про Державну податкову адміністрацію України. А от Держкомітет промислової політики повинний уже враховувати інтереси підприємств у формуванні повної собівартості. Однак такий же порядок розподілу передбачений і в Методичних рекомендаціях. Відповідно до П(С)БО 16 усі витрати підприємства можна представити у вигляді схеми, що подана на рис. 1.1.
Методичними рекомендаціями передбачена подібна схема обліку витрат підприємства, однак варто виділити угрупування за наступними статтями калькуляції.
• 1. Витрати, що зв'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг):
• 1.1. Сировина і матеріали.
• 1.2. Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх організацій.
• 1.3. Паливо й енергія на технологічні цілі.
• 1.4. Відходи, що повертаються назад (віднімаються).
Відзначимо, що до введення нових принципів відповідно
до Типового положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затвердженому постановою КМУ від 26.04.96 р. № 473, обчислювалася собівартість:
• а) виробнича або заводська, що включає витрати на виробництво продукції з обліком загальногосподарських (адміністративних) витрат;
• б) повна, що включає витрати на виробництво і збут продукції.
Рис. 1.1. Класифікація витрат підприємства
Однак тут можна ще посперечатися, який з документів має більшу силу: Типове положення Кабінету міністрів чи Методичні рекомендації Держкомітету промислової політики і Положення Міністерства фінансів.
Реформування національної системи бухгалтерського обліку, приведення її у відповідність вимогам ринкової економіки та міжнародним стандартам бухгалтерського обліку вимагає в методиці обліку витрат і калькулювання собівартості продукції виокремити логістичні витрати. Це необхідно зробити з метою полегшення пошуку дієвих заходів щодо зниження ціни реалізації на продукти або послуги.
Актуальність проблеми логістичних витрат
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістичні витрати підприємства» автора Сумець О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. ЛОГІСТИЧНІ ВИТРАТИ: ЕКОНОМІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ“ на сторінці 6. Приємного читання.
