Розділ п'ятий. Що порадила Гусінь

— Ти старий, — знову каже юнак до дідка, —

    І, нівроку, гладкий, як діжчина,

А в переверти йдеш, крутиш хвацько млинка,

    Ти скажи мені, в чому причина?

— Молодим, — мовив дід, — всі суглоби собі

    Розтирав я чарівною мастю,

Коли хочеш — за гроші хороші й тобі

    Дам коробочку-дві того щастя.

— Ти старий, в тебе щелепи наче й слабкі,

    Не вжувати їм навіть кандьору, —

Та ти гуску з кістками строщив залюбки,

    Де ти взяв таку силу бадьору?

— Молодим, — мовив дід, — я постійно сваривсь

    Із дружиною вдень по три рази.

І від того мій рот на весь вік укріпивсь,

    Мов стальні, моїх щелепів м'язи.

— Ти старий, — каже хлопець, — і, справа ясна,

    Твої очі вже добре не бачать,

А на кінчику носа ти держиш в'юна, —

    Хто навчив тебе, діду, трюкачить?