Розділ «Вільгельм Телль»

Хто чесно мислить, на таємну раду —

Як з себе скинуть цей нестерпний гніт.

Я твердо вірю — Бог нас не залишить

І в ділі правім зглянеться на нас.

Скажи, немає в Урі друга в тебе,

Якому серце міг би ти відкрити?

Штауффахер

Багато чесних там людей я знаю,

Поважних і шанованих мужів,

Вони мені, і я їм довіряю.

(Встає.)

Яку, дружино, дум жахливих бурю

Збудила ти в моїх спокійних грудях!

Весь глиб душі ти світлу дня відкрила,

Все те, про що я й думати не смів,

Відважно й легко висловила ти.

Чи ти ж свою обдумала пораду?

І зваду ти грізну і брязкіт зброї

На мирні ці долини накликаєш...

Чи кволе зважиться пастуше плем’я