Ти рад в біду втягнути чесний люд.
Про мене, йди повз капелюх хто хоче, —
Заплющу очі я й не подивлюся.
Мехтгільда
Он фогт висить!
Шануйте фогта, діти!
Ельсбета
Хай кине капелюх — та йде собі!
Дасть Бог, не гірше буде всій країні.
Фрісгард (проганяє їх)
Геть відсіля! От кляте кодло бабське!
Хто кликав вас? Ви шліть чоловіків,
Чи з них посміє хто наказ порушить.
Жінки виходять. Входить Телль з самострілом і веде сина за руку. Вони проходять на авансцену, не звертаючи уваги на капелюх.
Вальтер (указуючи на вкриті заповідним лісом гори)
Чи правда, тату, є на тій горі
Дерева, — як сокирою удариш,
З них кров біжить?
Телль
Це хто тобі сказав?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фрідріх Шіллер. Лiрика. Драми» автора Шиллер Фрідріх на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вільгельм Телль“ на сторінці 124. Приємного читання.