Розділ «Лірика»

Чи, може, суне до театру,

У гомінкий ввіллявшись вир?

Набився вщерть театр просторий,

Аж чути, як тріщать підпори;

Вже дійство починать пора,

І люд шумить, мов море гра.

Як хвиля, лави заливає,

Пойма за ступенем ступінь,

Хисткими вінцями сягає

Аж ген у неба голубінь.

Зійшлось на урочисте свято

Там еллінських племен багато,

З яких лиш не було країн:

З Авліди, Спарти, із Афін,

З Фокіди й Азії Малої,

З близьких і дальніх островів...

Всі слухають у неспокої

Похмурий спів, що хор завів.

Поважно й строго він круг кону

Іде по давньому закону,