його записи. Однак Болданюк відмовив усім журналістам. Він заявив так:
ніяких переговорів, ніяких ефірів, ніяких інтерв'ю. Всі повинні вирішувати
тільки одне питання: забезпечення безпеки для Миколи і його майбутнього
життя.
Болданюк навіть сподівався, що журналісти наймуть для Миколи
професійну охорону. Однак ніхто з американців не збирався витрачати на це
свої гроші.
Перший візит Мельниченка в посольство США виявився невдалим.
Незважаючи на всі попередні дзвінки і домовленості, до майора там
поставилися як до пересічного відвідувача. У посольстві почали вимагати
від нього різні довідки, в тому числі - про відсутність судимості та стан
здоров'я. Миколі пояснили, що надання статусу політичного біженця - це
тривала бюрократична процедура, яка може затягнутися на кілька місяців.
Болданюк характеризував цю ситуацію так:
"Все виявилося складніше, ніж ми думали, але це ще раз мене
переконало, що я правий - це дуже велика гра і є багато незрозумілого".
Безрезультатний похід Миколи в американське посольство
продемонстрував, що для надання йому притулку в США потрібне
спеціальне рішення. Втім, це було і так зрозуміло.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хто є хто. На дивані президента Кучми» автора Микола Мельниченко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 281. Приємного читання.