Хто є хто. На дивані президента Кучми

Ми зупинилися за півкілометра від місця, де нас чекав Мельниченко.

Це був парк - майже ліс. Я заплатив таксисту наперед і попросив почекати на

цьому місці годину-півтори. Було вже темно, і водій міг подумати, що я

замишляю щось недобре. Тому, виходячи з машини, я спеціально приобняв

Ганну, продемонструвавши, що в мене інші плани.

Решту відстані ми подолали пішки - йшли путівцями, городами. Була

зима, бруд. А Ганна для цієї поїздки наділа свої найдорожчі туфлі, які

обійшлися їй у 400 доларів. Потім вона скаржилася, що після інтерв'ю з

майором їх довелося викинути.

На віллі я познайомив Ганну з Мельниченком. Журналістка відчувала

себе досить скуто. Вона таки побоювалася, що друзі Болданюка, присутні

при зустрічі, були представниками спецслужб. Мельниченко теж виглядав не

найкращим чином - від багатогодинного сидіння за комп'ютером його зіниці

були розширені як у наркомана.

Майор виявився слабо підготовленим до спілкування з журналісткою.

Тим більше, до інтерв'ю в прямому ефірі. Це й не дивно. Адже Микола не

припускав, що йому доведеться стати публічною фігурою, і не готувався до

такої ролі. Тим не менш, поява живого Мельниченко в ефірі на Радіо

"Свобода" справила величезний ефект. З цього стало зрозуміло, що касетний

скандал - це надовго.