Хто є хто. На дивані президента Кучми

конфлікту почали позиційні бої.

Уривок 5

Німеччина, лютий 2004р.

... Ще в Страсбурзі Мельниченко попросив мене організувати йому

зустріч з начальником президентської охорони Володимиром Ляшком. Він

нагадував мені про це постійно, по кілька разів на день. Прагнення

Мельниченко контактувати з ким-небудь з українців, будь-то політики,

журналісти чи представники СБУ, я завжди вітав. Як не наївно це звучить, я

вірив, що подібні зустрічі йдуть на користь і йому, і Україні. І на цей раз я

пообіцяв виконати його прохання.

Напередодні прильоту делегації з України ми вирушили машиною в

Берлін. Нас було троє - я, майор і перекладач Андрій Захарків. По дорозі ми

дізналися, що візиту Кучми передував неприємний сюрприз. Напередодні по

радіо "Німецька Хвиля" виступив генерал Кравченко - офіцер безпеки

посольства України в Німеччині. Він заявив, що отримував від нового

керівництва СБУ інструкції по стеженню за представниками української

опозиції. Головним постраждалим від оприлюднення плівок став, як не

дивно, не Кучма, а Мельниченко. Його візит до Берліна представлявся тепер

абсолютно безглуздим - вся увага преси зосередилося на персоні Кравченка.

Майор вкрай болісно відреагував на появу конкурента: