Хто є хто. На дивані президента Кучми

мій погляд, варіант. У мене вдома факсу не було, а користуватися послугами

знайомих не хотілося.

Пізно ввечері того ж дня мені несподівано зателефонував Мороз і

попросив про негайну зустріч. Як виявилося, йому щойно повідомили про

отримання факсу із Чехії. Мороз виглядав дуже стурбованим:

- Що ви наробили, Володимире Івановичу, що ви наробили! Як ви

могли відправити це запрошення на мій факс? Невже ви не розумієте, що

там у мене все прослуховується?! В СБУ та Адміністрації президента

можуть про це дізнатися!

Я не розумів, що так перелякало Мороза, і поцікавився:

- А що в цьому поганого, Олександре Олександровичу? Ну і нехай собі

слухають, яка нам різниця? Невже ми робимо щось протизаконне?

- Гаразд, не будемо на цю тему більше говорити, - відповів Мороз, -

тримайте цей факс і оформляйте візу якомога швидше. Але робіть все так,

щоб ніхто нічого не знав!

Зробивши паузу і задумавшись, він додав:

- Ви розумієте, справа навіть не в дитині - з лікуванням можна

почекати. Мельниченко їде за кордон тому, що... Коротше, Володимире

Івановичу, я дуже зацікавлений, щоб вони виїхали терміново. Повинен вам

сказати, що Мельниченко є носієм дуже важливої інформації. Він - свідок