Хто є хто. На дивані президента Кучми

вірність народу України. І я зрозумів, що найбільша загроза моєму народу -

це система влади, продажна, інтелектуально обмежена, що працює тільки на

себе, яка заради самозбереження готова брехати і вбивати. Ця система

недієспроможна з професійної точки зору - і одним з аргументів є те, що я

протягом ряду років без всяких перешкод записував розмови в самому

охоронюваному кабінеті держави. Охорона була настільки безладна, що під

диваном Кучми можна було сховати, умовно кажучи, не тільки диктофон, а

вважаю, цілий музичний центр.

Я далекий від месіанства, я не вважаю себе обраним, який покликаний

"вигнати торговців з храму". Я виконував свій службовий обов'язок, коли

встановив диктофон у кабінеті президента. Тим більше, що згідно

процесуальних норм, автентичний запис злочину може виступати доказом у

будь-якому суді.

Спочатку я думав відібрати кілька записів і передати їх до суду. Однак

з подальшого вивчення розмов Кучми з підлеглими мені стало очевидно, що

судова система контролюється президентом, точно так як і керівництво

правоохоронних органів. Кругова порука, при якій докази проти злочинця

повертаються до нього ж в руки. Я не бачив іншого виходу, окрім як

передати записи авторитетному політику, і покинути країну.

Я звернувся до Олександра Мороза тому, що його опозиція владі