Вершники на Інгулі

1000,53 крб. Він називає і джерела комплектування єлисаветградського закладу:

випускники класичних гімназій – 25,9 %, реальних училищ – 21,2 %,

кадетських корпусів – 14 %, військових прогімназій – 13,7 %, нижчих

навчальних закладів – 6,1 %, духовних училищ і семінарій – 0,3 %, з

домашньою освітою – 13,8 %. Якщо взяти загалом соціальний склад усіх

юнкерських училищ імперії, то з 1886 по 1900 рр. відсоток дітей дворян,

54

офіцерів і чиновників тут зменшився з 63,45 до 35,2, почесних громадян і

духовенства збільшився з 8,65 до 16,4, купців – з 2,95 до 3,9, міщан – із 12,35

до 20, селян – із 6,75 до 18,9, козаків – із 4,76 до 5,6 %. Дослідник подає

перелік предметів, які вивчалися ними: закон Божий (в обох класах

щотижнево, по 1881 р. – 2 години, з 1882 – 1), російська мова та література (9

і 8), математика (7 і 5), фізика та хімія (по 4 і 3), географія (по 3), історія (4),

креслення (2), тактика (6 і 7), статути (4), фортифікація (3 і 4), військова

топографія (2), відомості про зброю (4), військова адміністрація (3), військова

гігієна (2, 1882 р. ліквідована), методика навчання нижніх чинів (2),

військове законодавство (3 і 2). На першому курсі вивчались загальноосвітні

предмети. Майбутній офіцер, зокрема, мав вірно викладати думки і грамотно

писати російською мовою, знати курс арифметики, елементарної геометрії,

фізичної географії, географії Росії, короткі відомості з російської історії. На