Вершники на Інгулі

18.05.1934 р. зінов’євці приймали спортсменів Кременчука. Грав духовий

оркестр. Кіровоградка М. Плахотіна згадувала, що в довоєнний час вхід до

парку був платним у ті вечори, коли там виступали артисти, “сад

окультурено і заповнено атракціонами після В/війни”. 1939 року Кірторг та

пивоварний завод відкрили нові кіоски в парку ім. Леніна, міському саду, на

стадіоні.

Кіровоградець В. Іванович, 1932 р. нар., згадує діючі перед війною на

території майдану циклодром з прокатом велосипедів і 25 – 30-метрову вежу

(її демонтували у війну), звідки після короткого інструктажу з техніки

безпеки можна було стрибнути із символічним парашутом, прикріпившись

тросом, який за 5 метрів від землі зупиняв вільне падіння. У війну вежу

демонтували. Художнику В. Волохову в дитинстві мама розповіла, що до

війни її перший чоловік, інженер заводу “Червона зірка” Г. Леонтьєв, йдучи

вранці на роботу, загинув від випадкової кулі з гвинтівки солдата під час

вправ зі стрільби без мішені на плацу. Через недбалість останній не замінив

бойові набої на навчальні. Держава тоді надала місця малолітнім донькам

загиблого в інтернатах, а сину – в артилерійському училищі.

Кіровоградці й гості міста, які прийшли прогулятися 22 червня

1941 р., почули з радіодинаміка над входом до парку про початок війни. На

260