Вершники на Інгулі

командував 2-ю бригадою кавдивізії, викладав на Вищих військово-наукових

курсах у Белграді. Помер після 1939 р.

ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ

“Обіцяю й присягаю Всемогутнім Богом і святим Євангелієм, що буду

служити, не жаліючи свого життя, вірно і щиро аж до останньої краплі

крові Українській Державі і ясновельможному Гетьманові, військовому

вождеві Української Армії й Флоту. Я буду ставити в усіх випадках

якнайбільший опір ворогам Української Держави, буду пильнувати всіх

інтересів Української Держави й свято берегти доручену мені службову

таємницю і слухатись без заперечень усіх наказів для потреби служби й

Держави, совісно виконувати всі мої обов’язки й нічого задля власної користі

не робити такого, що перечило б моїй службі й присязі. Я ніколи не покину

своєї частини й свого Прапора і в усіх випадках буду поводитись, як личить

чесному, вірному, совісному, хороброму й свідомому (офіцерові або воякові).

Хай мені в цьому Бог допоможе! На закінчення цілую св. Письмо і мого

Спасителя Амінь!”.

(Текст військової присяги, затверджений наказом військового

міністра Української Держави № 339 29 липня 1918 р.)

Після припинення існування Російської імперії у часи революцій і