Вершники на Інгулі

Детально зупиняємося на тих подіях, оскільки вони, значною мірою,

відбувалися саме в корпусах кавучилища. Сьогодні на приміщенні

колишнього палацу – “Єлисаветградського Смольного” меморіальна дошка

засвідчує перебування тут штабу місцевих Червоної гвардії і ВРК. Там же

видавався і “Бюлетень Єлисаветградського Військово-Революційного

Комітету”. В іншому училищному приміщенні знаходилася гарнізонна рада.

На поч. 1918 р. вночі юнкери Уліх та Любельський під виглядом обірванців

проникли через вікно до церкви ЄКУ, винісши звідти прапор училища.

Закопали його в саду під вікнами квартири Любельських (у буд. Галицьких),

де мешкав Савельєв з дружиною, котрий знав про це. У лютому останній

перебрався до Києва.

14 січня у гарнізонному зібранні (канцелярія кавучилища)

планувалося провести загальні збори українців міста зі створення “Вільного

козацтва”, а 20-го – поставити спектакль восьмикласницями громадської

жіночої гімназії на користь бідних учениць. У приміщенні кавучилища

відкрилася їдальня для безробітних, 200 з яких отримали обіди 23 січня. У ті

дні в місті група студентів, офіцерів і юнкерів організовувала бюро праці для

безробітних офіцерів. Історик Я. Тинченко вказує, що кінну сотню Вільного

козацтва ім. І. Гонти очолював ротмістр Акацатов, зазначає, що в

150