Вершники на Інгулі

цим Амвросій закінчив Одеську рисувальну школу (паралельно відвідуючи

недільні безкоштовні класи Товариства красних мистецтв), малювати ж

почав із 6-и років. Тож молодий художник віддається улюбленій справі.

Після створення національного професійного реалістичного театру він

виконує для трупи М. Кропивницького та М. Старицького ескізи

українського народного одягу. Підтримував зв’язки з П. Ніщинським.

Митець бере участь у першій виставці Товариства південноросійських

76

художників. Його пензлю належить оформлення книги П. Куліша (“Чорна

рада”), Є. Гребінки, М. Костомарова. Із замовлення М. Лисенка він розпочав

ілюстрування українських народних пісень. У 1890-х рр. художник-гравер

А. Ждаха, працюючи в Земельному банку, входив до Одеської громади, як і

О. та С. Русови, Є. Чикаленко, П. Ніщинський, С. Шелухин, інші відомі

українські діячі.

У процесі збору коштів на пам’ятник Кобзареві Ждаха створив

найбільшу серію ілюстрацій до благодійних поштових листівок. Ці картки із

закликом “Жертвуйте на пам’ятник Т. Шевченкові в Києві” видруковані в

1911 – 1912 pp. у Лейпцигу. Підготувало їх київське видавництво “Час”,

емблему якого теж розробив Амвросій Андрійович. На 28 кольорових

малюнках художник зобразив сюжети українських народних пісень, серед