Польовий командир

46

знав він, знав, що площа — геометрична величина, виражена у

квадратних одиницях, що називати цим словом велике незабудоване

місце посеред села чи міста – небажано... Але використати слово

майдан — язик за старою пам'яттю не повертався.

Його водій Валентин Станіславович — досвідчений пілот

авторалі, майстер спорту міжнародного класу — вправно заганяв під

черево авта кілометри траси, лишаючи їх позаду приправленими

легким запашком першокласного бензину. Цей ас ніколи не намагався

завести розмову з шефом, не вмикав приймача на хвилях дурнуватих

станцій штибу "Радіо Блатняк". Навпаки, за мовчазної давньої згоди

сторін він пригощав програвача лазерним диском з Ґріґом, Скрябіним,

Бетховеном або Стравінським — ці корифеї Валерія не дратували, а

спричиняли викид адреналіну, зухвалу впевненість думок, кураж. Зараз

звучав котрийсь зі скрипкових концертів Вівальді, перекладених Бахом

для органа: де той водило такі диски брав — біс його знає.

Насолоджуватися кайфом від музики, створеної двома геніями,

Одвірченку не заважали навіть настирливі рінґтони помічникової

трубки, котрими та репетувала безперервно – депутат знав, хто це й

нащо телефонує. Помічник без жодних емоцій доповідав: "Київ – сто