TextBook – А ти подивись, що довкола коїться! То посуха, то зливи…
– Та бачу, бачу! Всі бачать! Як не бачити, коли…
– Ото ж бо! Тому кляті кримчаки аж надто далеко відступили: моїм хоробрим козакам мало не до самого Перекопу довелося дійти, щоб їх наздогнати. А там таке сталося, такого ми надивилися!.. – виправдувався далі князь, але в цю мить Олександра зненацька розплющила очі й ледь чутно прошепотіла:
– Іванку, соколе мій ясний, чи це ти?..
– Я це, я!!! – зрадів князь і обійняв молоду дружину за плечі.
– Обережніше, ведмедю!.. – пробуркотіла Марта, злякавшись, щоб у припливі ніжності Вишневецький не зробив чогось недоброго її улюбленій племінниці.
Але князь лише нетерпляче відмахнувся, Олександра ж продовжувала шепотіти:
– Як же ми тебе чекали… і я, і синочок наш!..
– А раптом дочку мені народиш?..
– Козак у неї буде, козак! – буркнула знахарка.
Не звернувши на цю репліку уваги, Вишневецький запитав заклопотано:
– Як ти на площі опинилася, коли бусурмани напали?
– Тебе зустрічати побігла, соколе мій коханий, та вчасно помітила, що коні не наші якісь, от у дзвін і вдарила!
– Це татарські спостерігачі були, сонечко моє. Пощастило тобі, що не весь загін, а тільки троє прийшли до Рогатина рознюхати, що тут і як. Ми їхнє головне військо мало не до самого Криму відігнали, але якийсь мурза, мабуть, відокремився. Оце й були його розвідники.
– Отож я і зрозуміла одразу, що татари це…
– Спритно ж ти розправилася із клятим кримчаком, що тебе заарканив!
– Це я дитинча наше захищала!
– Дитинча!..
Геть розімлілий від щастя князь опустив голову на її величезне черево й одразу відчув удар малюсінької ніжки.
– Ай, це хто так хоробро б’ється?! – посміхнувся він, відсахнувшись.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кинджал проти шаблі [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина І Попівна з Рогатина“ на сторінці 18. Приємного читання.