В його круглому оці – друге візник зажмурив, – в голосі, в кутиках уст було зачіпливе щось, образливе.
– Молебень будуть править, Семене?
– Кха! – кахнув Семен. – Молебень, таку його маму… Вони їй справлять молебень…
– Ні, справді, Семене, – прохав його Доря.
Семен мовчав. Глузливий вираз, скрививши йому обличчя, застиг в тверде щось, жорстоке.
Мовчки закотив він полу сукмани під самі пахви, вийняв тютюн і заходився крутити цигарку. Кобила почала мочитись. Семен посвистав їй тихенько, а тим часом потеруха висипалась з цигарки на землю. Скінчивши крутити, він старанно заклеїв цигарку і неймовірно глянув на Дорю.
– Папенька не казали?
– Їй-богу, ні, – заклявся Доря. – Сьогодні, бач, мої іменини, і він…
– Так… на іменини, значить… Ловко придумав.
Семен затиснув в грубі і чорні пальці цигарку, а праву руку підняв, обвів нею круг шиї, сіпнув догори, храпнув і засміявся.
– Капут!
– Капут? – витріщив Доря на нього великі й невинні очі.
Тоді візник пояснив:
– Повісять баришню зараз… Молебень, таку їх маму…
Доря почув холодок в тілі.
– Неправда… ти все жартуєш… – почервонів він одразу.
– Авжеж, жартую…
І знов храпнув, зробивши над головою той самий рух.
Щось підкотилось в Дорі під серцем і так недобре розлилось по руках і ногах.
– Як, зовсім повісять?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Fata morgana (збірник)» автора Коцюбинський М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мала проза“ на сторінці 127. Приємного читання.